... которые поступили в мою "базу данных" в последнее время...

—

Позитивное влияние стрессов на мутационный процесс, изменчивость и формообразование.

Интересно то, что я последние несколько лет я, то тут, то там, сталкивался с упоминаниями о том, что дескать в стрессовых ситуациях организмы де включают какие-то механизмы повышения темпов мутационной изменчивости, что крайне способствует формообразованию... Организмы, дескать, стремятся меняться... и меняются. И эволюционируют... эволюционируют...

[ А как оно обстоит на самом деле? ]


Вот так вот...

—

Так называемый "вес души".

Я когда-то об этом писал...

Конечно же, как показали исследования, потери умирающими веса не были столь одинаковы, числа разнятся на десятки граммов. От что-то там около десяти и до что-то там около пятидесяти-шестидесяти.

[ Понятное дело, что ни о какой душе речи и не шло... ]


Да, теряем, но не душу. Душа, вес... Это было бы так банально и приземленно...

    В Японии, в Фукусиме. АЭС состоит из десяти ядерных блоков общей мощностью более 9 млн кВт. До этого первенство по мощности удерживала французская АЭС Гравлин, вошедшая в строй в 1985 г. Шесть атомных блоков этого исполина развивают общую мощность почти в 5,7 млн кВт.    Из действующих одиночных ядерных реакторов одним из самых производительных является атомный котел французского производства на быстрых нейтронах, получивший название "Суперфеникс". Мощность реактора составляет 1,2 млн кВт. В качестве топлива используется плутоний, образующийсяиз урана-235.

Эта уникальная установка потребляет ничтожное количество плутония-239 и легко может поместится на ладони человека. Диаметр атомного реакторчика 1,9 см, а длина немногим более 5 см. Установку можно вживлять в качестве источника питания для искусственного сердца.

Один американський учений у Копенгагені зайшов у лабораторію Нільса Бора і з подивом помітив над його столом підкову, міцно прибиту до стінки.
-Невже ви вірите, що підкова приносить удачу, професоре? - запитав американець. - Як учений, Ви...
-Що Ви, друже! - посміхаючись, відповів Бор. - Як можна вірити в таку нісенітницю? Але мені казали, що підкова приносить удачу, незалежно від того, чи вірите ви в це, чи ні...

Одна из величайших загадок человечества - откуда мы.Отпечатки ног человека найдены в Техасе, рядом с отпечатками лап динозавра, что наводит на мысль о том что человек мог жить в то же время что и динозавры, миллионы лет назад.В 1859 году Ч. Дарвин накатал свой труд, о его содержании знают, думаю, если не все, то очень многие.За прошедшие два столетия археологи собирали различные артефакты, логически объясняющие происхождение человека от обезьяны. Первые "родственники" человека были обезьяноподобными существами, и появились они на Земле примерно 25 млн. лет назад. Те что могли ходить прямо, появились 20 млн. лет спустя. И примерно 100 тыс. лет назад появился человек идентичен нам. Археологи определяют возраст находок по глубине их нахождения, так более новые находятся в верхних слоях пластов земли, а более старые глубже. Но порой находятся артефакты, ломающие все правила.По современной теории: человек появился в южной Африке примерно 100 тыс. лет назад. От туда он мигрировал на север в Европу и южную Азию, потом пересек Беренгов пролив и попал в Новый Свет примерно 30 тыс. лет назад. Пройдя через Северную Америку, он попал в Южною примерно 15 тыс. лет назад. Но при этом в Северной и Южной Америке найдена уйма артефактов опровергающих эту теорию... Короче весь прикол в том, что очень уж много артефактов которые говорят о том, что человек существовал намного раньше чем говорят нам нынешние преподаватели и многие ученые. Мог бы изложить еще много интересного в этой заметке, но лучше посоветую вам посмотреть фильм - "Запретная археология - Тайны происхождения человека". Из него то я и подчерпнул текст для этой заметки, а разместил ее так как интересно узнать взгляды других людей на это все: на то что многие ученые скрывают факты опровергающие современные теории, о том что в школах преподают заведомо неверные факты, которые написаны деревянными лжеучеными, от том что ...продолжите и сами если захотите. Когда я посмотрел этот фильм, я просто прозрел с того как мировое сообщество гнобит новизну, опровергающую общепринятые каноны.

Фізик Джозеф Джон Томсон (1856-1940) вимушений був відмінити лекцію й написати на дошці:
"Professor Tomson will not meet his classes today".
("Професор Томсон не може зустрітися сьогодні зі своїми учнями")
Студенти вирішили пожартувати над професором і стерли літеру "с" у слові classes
(lasses-коханки).
Наступного дня, побачивши напис, Томсон не розгубився і стер літеру "І" у цьому ж слові,
після чого мовчки пішов з аудиторії (asses-віслюки).

Комісія Французької академії наук працювала над складанням енциклопедичного словника. У залу, де відбувалося засідання, зайшов відомий натураліст Жорж Кювьє (1769-1832)
-Раді вас бачити, пане Кювьє, - сказав один із сорока членів комісії.
-Нам щойно вдалося популярно пояснити дуже важке слово. Це визначення стисле й точне, ось воно: " Рак - це невелика червона риба, що ходить задом наперед".
-Чудово, панове, - сказав Кювьє. - Проте дозвольте зауважити. Річ у тім, що рак не риба, він не червоний, і не ходить задом наперед. За винятком усього цього ваше визначення чудове.

У Ньютона було дві кицьки - велика і маленька. Щоб вони не заважали вночі спати, Ньютон пропиляв у вхідних дверях два отвори - великий і малий. Побачивши це, сусід Ньютона зауважив, що можна було б зробити лише один отвір - великий. Учений збентежився:
- Але ж вірно! Ця чудова ідея чомусь не спала мені на думку!

Якось англійський мікробіолог Александер Флемінг (1881-1955) розповідав про історію свого пеніциліну.
- У житті мені завжди не везло, - тяжко зітхнувши, почав вчений. - У дитинстві я багато хворів і мріяв стати лікарем, але в моїх батьків, бідних фермерів, не було грошей, щоб здійснити цю мрію. Потім вони зовсім розорилися, і ми переїхали до 
Лондона...
- І там ваша мрія здійснилася - ви вступили до університету?
- Так, але мене прийняли лише тому, що я був гарним плавцем. Часу на навчання не залишалося і найбільше, що в мене було попереду, - скромна посада в якому-небуть провінціальному містечку.
- І тут ваші здібності були помічені?
-Так, але професор Уайт запропонував менв місце в лабораторії тільки тому, що йомубув потрібний фізично міцний помічник.
-І в його лабораторії вам вдалося зробити видатне відкриття?
-Так, але допомогла чергова невдача. Коли я робив досліди, подув сильний вітер, відкрилася шибка і протягом у мої пробірки були занесені спори плісневого грибка. Мені загрожували великі неприємності. З відчаю я вирішив придивитися до непроханих "гостей" і винайшов пенілицін..
-І ось тут вам нарешті повезло!
-Так, але спочатку колеги називали пеніцилін "сумнівним зіллям ", а мене - середньовічним алхіміком. Лише під час Другої світової війни повною мірою виявилися чудові лікувальні властивості нового препарату.
- І вас постигла заслужена слава?
-Так, але коли? Пеніцилін я винайшов у 1929 році, і до кінця війни всі вже забули, хто це зробив. Так, що мене насилу знайшли, щоб вручити Нобелівську премію...

Французький мікробіолог Луї Пастер (1822-1845) працював у своїй лабораторії, коли до нього прийшов посланник вельможі, якому здалося, що вчений чимось його образив. Посланник передав Пастеру виклик на дуель. По праву того, кого викликали, вчений міг обрати зброю, і він запропонував:
 - Ось дві колби. В одній з них - бактерії віспи, а в другій - чиста вода.
Нехай вкльможа вип"є одну з них на вибір. Я вип"ю іншу.
Дуель не відбулася - вельможа відкликав домагання дуелі.