He дивуйтесь, що квітом прекрасним Розцвілася дівчина несміла. — Так під промінням сонечка ясним Розцвітає первісточка біла. Не дивуйтесь, що думи глибокі Будять речі та сльози пекучі, — Так напровесні дзвінкі потоки Прудко, гучно збігають із кручі. Не дивуйтесь, що серце так рв’яно, Щиро прагне і волі, і діла, — Чули ви, як напровесні рано Жайворонкова пісня бриніла?..