Ще в дитинстві прочитала книжку "Поліанна" і з тих пір розвила звичку знаходити у всьому позитив, справді дуже допомагає по життю... А останнім часом у мене таке враження що на кожен негатив обов"язково трапляється позитив, навіть шукати не тре...

Півгодини чекала маршрутку на роботу "-", але завдяки цьому натрапила на знайомого водія  і безкоштовно проїхалась  "+"

Поцапалась зі співробітником "-", але начальство звернуло увагу на проблему "+"

Не встигла сходити на обід "-", але була на місці коли подзвонила потрібна мені людина "+"

І так постійно, навіть не знаю, чи то вже звичка бачити плюси допомагає їх віднаходити, чи коли не переймаєшся мінусами справді в житті додається плюсів ;)

Сьогодні пішли всім ансамблем щедрувати, як годиться - в костюмах і з Меланкою... Отримали море задоволення і морального, і матеріального :) Ходили по кафе і ресторанах в центрі Києва - навіть самі трохи не сподівалися такої реакції від людей  - розцвітали посмішками всі - від пихатих мажорів до суворих мужиків в ділових костюмах... Основна проблема - прорватися крізь надто ретивих адміністраторі в зал, тоді вже вони бачучи реакцію відвідувачів заспокоюються. Справді виганяли нас тіки з двох-трьох місць, у всіх інших випадках збігався весь персонал, а деколи навіть гостину виносили ;) Сподобався ресторанчик на Андріївському де бармен нас слухав, підтанцьовував і при цьому виставляв на стійку келихи з горілкою і закуску :)))
Заходили навіть в музей Булгакова, це було за попередньою домвленістю і так цікаво було дивитися на охоронця який не хтів нас пускати, а коли нарешті викликав адміністратора то вона вилетіла до нас в буквальному сенсі з розкритими обіймами :)))
А взагалі отримуєш море позитиву запалюючи радість і відчуття свята в очах людей...великих і маленьких...
Щедрий вечір всім ;)

Останніми роками Різдво для мене стало справді важливим святом, раніше ми також святкували, але то була лише просто традиція. Тільки поживши якийсь час у Львові я насправді відчула Різдво - зі справжніми вертепами і колядниками, смачнющею кутею і пиріжками з вишнею, борщем з вушкам і фаршированим коропом.У нас, у Києві набір страв трохи інший, але не менш традиційний -вареники з грушами,заливна риба,голубці з грибами.... Містерія починається через кілька днів після Нового року, коли ми з бабусею рахуєм страви, вирішуєм що тре купити...За день до Святвечора запарюється кутя, мелеться мак,колються горіхи, у ванній крейсером плаває короп...а потім за день стіки всього тре встигнути що не знаєш за що перше братись:) І байдуже чи будуть гості чи ні - накриватиметься стіл із 12-ма стравами і з першою зорею лунатиме вітання "Христос ся рождає" - "Славімо його"

Кожен місяць з досить спокійної і адекватної людини на два-три дні перетворююсь на істеричну психопатку, яка реве з приводу і без приводу, ображається на всіх за якусь фігню, і кидається на бідолах, які попали під гарячу руку...Блін, головою розумію, що роблю дурниці, а нічого вдіяти з собою не можу :( Хоч табличку вішай "Обережно, у мене ПМС"

Вчора лягла в пів на дев"яту спати (що саме по собі дивно, звичний час перша-друга ночі), прокинулась о 10.00. Якийсь час намагалась ще себе вщипнути щоб повірити що то правда, я в цей час вже мушу на роботі бути... Майже 14 годин - з глузду з"їхати. Організм послав всіх в дупу і забив на будильник...Нє, я розумію, що в ніч на понеділок я майже не спала, проте щоб прям так...

Виявляється на збір на роботу (якщо не валятись, не роздивлятись себе у дзеркало і не вирішувати що таке сьогодні вдягти) потрібно 5 хвилин, будем знати, на майбутнє ;)

P.S. На роботі правда відбріхалась ;) Головне вчасно шефу подзвонити і нещасним голосом сказати що тобі було погано і ти спізнишся...

Нє, я все чула, але слухати як хлопці обговорюють переваги грудного вигодовування над штучним і особливості перебігу пологів у дружин, то є дещо

І чого як тільки лишаюсь сама в офісі, телефон починає просто розриватись? Усім зразу все треба прям зараз і прям на позавчора і кожен вважає що я мушу кидати все і тільки ним займатись....Ще й обов"язково просинаються самі вредні клієнти і починають робити величезні замовлення ...або навпаки дзвонять з абсолютно дурнуватими і неважливими питаннями, які так відовлікають...

Під свята щось потягло у дитячі забавки... Ніби не маленька, але всерйоз задумалась над питанням, чи не забуде про мене  Святий Миколай... Вчора в купила собі в супермаркеті кіндер сюрприз - і прям на виході почала його потрошити...А ще тре купити штучний сніг і намалювати на вікні зимову казку... І почати наряжати ялинку... Ніби дрібнички, проте скільки від них радості, справжньої, щірої, дитячої радості ;)