Події відбувались в Черняхівському районі Житомирської області. 26
лютого 2008 року мій батько, Калетинець Сергій Антонович повертався
лісовою дорогою від свого будинку в с. Славів, до будинку цивільної
дружини в сусіднє село Селянщина. Виїхав кінною повозкою о 18 годині.
Виїжджаючи на край лісу помітив, що горить трава. Під’їхав ближче і
побачив, що у вогні знаходиться людина. Сутеніло. Але він впізнав
сусіда - Хом'якова Андрія Юрійовича, витягнув з вогню, поклав на
ділянку землі, не охоплену полум'ям, потім почав гасити траву, що
горіла. Подув вітер, вогонь перекинувся далі, кінь злякався і почав
тікати. Наздогнавши коня, він повернувся на місце подій. Під’їхав
лісник, пізніше його помічник - Сидорчук Володимир Юрійович, разом
загасили пожежу. Батько в 18. 40 повернувся додому, потерпілого
відвезли в опіковий центр. Через тиждень Хом’яков помер. А через місяць
проти мого батька відкривається кримінальна справа. Майже рік йшло
судове та досудове слідство, яке так і не встановило, як потрапив
Хом'яков на місце подій, як провів день. Чому його знайомий віз
підводою, а потім скинув в темному лісі, в протилежному напрямку від
дому.
Все звинувачення базується на показах лісника тому, що він
розповідав знайомим, дзвонив їм. Не зрозуміло, чому робочі, які
працювали в лісі, приховали той факт, що Хом'яков був в нетверезому
стані, що вони розпилювали крадені лісоматеріали, що там виникла бійка.
Працівники міліції в присутності понятих знайшли на місці подій
запальничку. Сусіди впізнали в знайденій запальничці ту, яка належала
Хом'якову. Проте цей факт не був взятий до уваги.
Суд взяв до
сумніву покази лікарів Житомирського опікового, які лікували Хом'якова
А. Ю. і показали на суді, що з розповідей потерпілого того дня, коли
відбулася подія, він з друзями цілий день був в лісі, розпивали спиртні
напої, "дурачились", потім він заснув і не пам'ятає, як опинився в
лікарні. Ні на кого, хто винен в тому, що він обгорів, Хом'яков не
вказував.
Ні на судовому, ні на досудовому слідств не вдалося
довести мотиви, через які мій батько міг би завдати шкоду здоров'ю
Хом'якова.
Не дивлячись на те, що Хом'яков постійно зловживав
спиртними напоями, постійно бив свою дружину, яка померла від побоїв на
вулиці, залишивши сиротами трьох синів, які зараз виховуються в бабусі
в м. Житомир, не прийшов навіть на похорон, Калетинець жалів його,
купував йому цигарки, давав продукти, позичав коня, намагався знайти
пояснення в поведінці сусіда, переконував, що коли Хом'яков
працевлаштується та вилікується, змінить свою поведінку.
Та справа
проти батька була порушена. У вироку було написано: Калетинець С. наніс
тупим предметом (можливо поліном) удар в потилицю потерпілого. Як
експертиза, так і експерти підтверджують на суді: будь-яких ушкоджень в
потиличній частині голови не виявлено, як і не знайденого тупого
предмета.
Все звинувачення побудовано на показах однієї
зацікавлено особи - лісника, і на здогадах слідства. Заяви, прохання
адвоката на проведення додаткових експертиз, дослідування судом взяті
до уваги не були.
Апеляційний обласний Житомирський суд виніс
дивний вирок моєму батьку - 14 років позбавлення волі. За що? За те, що
він хотів врятувати людину, чи може за те, що він громадянин Росії
вирішив жити в селі на території України, де народився і виріс, де
працював трактористом, де знаходиться могила його батьків. А може тому,
що його цивільна дружина місцевий сільський голова і хтось дуже рветься
до влади, і сфабрикували справу, щоб хоч якимось чином принизити її.
Дякуючи
богу, Верховний суд України уважно розглянув апеляційну скаргу
захисника мого батька на вирок Житомирського апеляційного суду та
прийняв рішення 12 березня 3009 року, цитую:
«Заслухавши доповідача,
пояснення адвоката Сидорчука М. В., який підтримав свою касаційну
скаргу, думку прокурора про скасування вироку і направлення справи на
новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційної скарги, колегія вважає, що вона підлягає частковому
задоволенню».
Як убачається з вироку, суд визнав встановленим те,
що Калетинець С. А. з метою умисного вбивства Хом’якова А. Ю. зі
значною силою завдав останньому численних ударів ногами по тулубу та
голові і, крім того, обклав його сухою травою та підпалив, чим
спричинив особливий біль та страждання.
Висновки суду про
доведеність винності Калетинця С. А. у вчиненні зазначеного злочину
щодо Хом’якова А. Ю. ґрунтуються на показаннях свідка Лисюка М. М. про
те, що Калетинець С. А. підпалював ліс, бив ногою по голові Хом’якова
А. Ю. та говорив, що «його треба допалити та сховати». При цьому суд у
вироку зазначив, що він вірить показанням даного свідка, оскільки вони
є послідовними та логічними і узгоджуються із сукупністю інших доказів,
досліджених судом.
Проте такі висновки суду не відповідають
фактичним обставинам справи, не підтверджуються доказами, дослідженими
в судовому засіданні та містять істотні суперечності.
На судовому
слідстві і в судовому засіданні Калетинець С. А. свою вину не визнав і
пояснив, що потерпілого він побачив лежачим на землі в полум’ї і
намагався йому допомогти, ударів йому не завдавав і не підпалював.
Вважає, що свідок Лисюк його обмовив із-за неприязних стосунків із його
співмешканкою Клабан А. Г., яка є головою Селянщинської сільської ради.

Свідок Лисюк М. М на досудовому слідстві та в судовому засіданні
щодо обставин побиття потерпілого та його підпалення давав суперечливі
показання (т. 1 а. с. 37, т 2 а. с. 164 зв. ).
У вироку судом
зазначено, що Калетинець С. А. заподіяв потерпілому численні удари
ногами по голові та тулубу. Проте, із показань свідка Лисюка М. М.
вбачається, що в його присутності Калетинець С. А. завдав потерпілому
1-2 удари по голові. За яких обставин була заподіяна решта ударів,
судом не встановлено, а допитані інші свідки з цього приводу пояснень
не давали.
Згідно з висновком експерта №462 (т. 1 а. с. 204)
заподіяні потерпілому тілесні ушкодження не знаходяться в прямому
причинному зв’язку зі смертю, а безпосередньою причиною смерті двобічна
застійна пневмонія. Проте у вироку суду (стор. 10) зазначено, що
вказані тілесні ушкодження знаходяться в причинному зв’язку зі смертю
Хом’якова А. Ю.
Допитаний у судовому засіданні експерт Короткевич
Л. В. пояснив, що смерть потерпілого настала в результаті комбінованої
травми (т. 3 а. с. 39).
Таким чином судом не було з достовірністю встановлено причину смерті потерпілого Хом’якова.
Суд критично оцінив показання свідків Нікітенка Б. М. та Ковалевського
С. В. про те, що зі слів потерпілого вони дізналися, що останній
отримав опіки після вживання алкогольних напоїв та сну біля вогнища,
оскільки їх спілкування з хворим обмежувалось 1-2 хвилинами на день.
Такий висновок суду є безпідставним, оскільки тривалість розмови
зазначених свідків з потерпілим не свідчить про її зміст, а судом не
дано оцінки чому свідки давали такі показання. Крім того, судом не був
допитаний свідок Гараєв Б. І., який, на думку захисту, міг пояснити
причину отримання тілесних ушкоджень потерпілим.
Оскільки під час
розгляду справи судом першої інстанції залишилися недослідженими такі
обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для правильного
вирішення справи, вирок апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа
– направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому
розгляді необхідно усунути недоліки, зазначені в даній ухвалі, більш
повно з’ясувати обставини справи, дослідити докази для підтвердження чи
спростування показань засудженого. У залежності від встановленого
прийняти відповідне рішення.
Всі інші доводи, викладені в касаційній скарзі адвоката, можуть бути перевірені судом при новому розгляді справи.
Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу адвоката Сидорчука М. В. задовольнити частково.
Вирок апеляційного суду Житомирської області від 22 грудня 2008 року
щодо засудженого Калетинця Сергія Антоновича скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд.
Судді: Селівон О. Ф. , Лавренюк М. Ю. Заголдний В. В.
23 травня почались нові судові слухання по справі мого батька. Проте з
незрозумілих нікому причин слухання перенеслись на три місяці, і
чергове судове засідання відбудеться 28 вересня цього року. Побачення,
переписку з дружиною та рідними суд не дозволяє. Як я дізнався через
адвоката, стан здоров’я батька значно погіршився: через неповноцінне
харчування в батька хвора печінка, шлунок; через перенесені переживання
та приниження – ішемічна хвороба серця. Майже всі клопотання,
висловлені адвокатом Сидорчуком М. В. як на досудовому слідстві так і
на судових розглядах, не беруться судом до уваги та не задовольняються.
Батько з слідчого ізолятору неодноразово надсилав звернення в
посольство Росії в Україні, до представника Верховної Ради по захисту
прав людини, депутатів Верховної Ради України, проте жодної відповіді
не отримав.
Надіюсь на те, що хтось відгукнеться, і не залишиться
байдужим до нашої біди, допоможете повернути чоловіка до дружини,
батька до дітей, до хліборобської праці.

З повагою Дмитрій Калетинець. Росія. Мегіон Тюменської області.

Номер телефону жінки, з якою мій батько проживає в цивільному шлюбі,
Клабан Антоніни Георгіївни:
+38 096 538 04 86 (моб.)
Також статья присутня ось тут "Врятував і сів за грати!"