Вчора випала нагода помилуватися далекими куточками Бортничів. Нічого цікавого, таке собі все, добре що вітер був не звідти, звідки йому бути не бажано



Кілька пересадок - і ось вже Глеваха починається



Поки туди, там, і звідти - вже тьма.



Останній автобус, буде - чи не буде? Думаю, як бути в тому разі, якщо його не буде. Дійду до одеської траси, а там може чимось і під"їду. Невтішна перспектива.



Але, дякувати Богу - все добре. За годину з гаком дістався додому. А ще сьогодні побував у Милі, чи у Милій. І так і так якось воно дивно звучить, хоча то правда



Під Житомирською трасою тут підземний перехід. Якийсь він все таки некомфортний, неначе затхлий погріб. Добре, хоч гидкеньке освітлення є. А село відгородили від траси добротним парканом, аби не гоцали через трасу всі, кому не ліньки?



Мурал на одному з будинків



Житомирська траса така... Нічогенька



І довго чекати не довелося - вже і транспорт до Нивок є



Наче і день побільшав, а все одно - тадам! І вже вечір, пора додому



Якийсь дурдом - аварії, корки, тягнучка... Але то все вже позаду.

Фотоальбом