хочу сюди!
 

Лариса

52 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

Замітки з міткою «братья грузины»

Ничого так не зближує людей, як СПІЛЬНИЙ ВОРОГ!

Але ще більше зближує ДОБРОТА, ЩЕДРІСТЬ і ВІДКРИТІСТЬ!
Побачив оце відео про Грузію... - та спогади заполониили душу...




У 80-х – 90-х я часто бував у Грузії - туда можна було запросто
пролетіти "зайчиком", домовившись з грузинськім екіпажем!
Тбілісі, Сухумі, Кутаісі та ближні до них сєлєнія – то були
райони наших подорожей...

Не знаю чому, але мене грузіни завжди сприймали за "СВОГО",
і звертались до мене по-грузінски...– а я спочатку знав тільки
пару слов: "генацвале" (друг), "гамарджобат" (здравствуй), 
"кацо, бічо" (звернення до молоді), "батоно" (до старших),
"диди мадлобели вар" (спасибо большое)... 

Але коли я на іх привітання – відповідав "Ме ар вар Картвели" 
(я не грузін...), вони спочатку відсахувались від мене...– але 
одразу після уточнення, що я з УКРАЇНИ – вони ставали
моїми 
найкращими друзями!

НІДЕ БІЛЬШЕ я не зустрічав такої щирої гостинності, як у Грузії!

Ну ось пару прикладів, як це відбувалось:

1. Приїзджаємо у горне сєлєніє по вказаній адресі, виходить хазяїн,
кремезний грузин років 45... Питаємо, чи правильно ми попали?
Відповідає "Так правильно! Тільки ви трошечки запізнилися...– 
машину я вже продав... Але я вас запрошую у двір – вип'ємо
по горнятку вина – щоб моя нова "ластівка" довго літала! – он
вона біля гаража – погляньте та порадуйтесь зі мною!".
Заходимо, радуємось: стоїть Новенька Чорна "Волга", зроблена
по СпецЗаказу + всілякі "прибамбаси" – і аж сяє на сонечку! 
А коли він дізнався, що ми з Луганська – радісно покликав дружину:
"Дивись! Це мої ЗЕМЛЯКИ! – я ж на шахті "Ювілейна" 10 років відробив!
Давай бистренько там зготуй щось смачненьке – це ж Подвійне Свято!".

А нам каже "Зараз синок принесе пару горняток – і поки не скуштуєте
ВСІХ СОРТІВ МОГО ВИНА – я вас звідси НЕ ВИПУЩУ!".
Несе його синок горняточки...– ЛІТРОВІ ПИВНІ КРУЖКИ.hypnosis
А у погребі під гаражом – штук 60 бутилів 20-літрових... 
ПОПАЛИ... beer2
Так нас гарно приймали-пригощали, що прийшлось залишитись у 
них на ніч... А зранку (ми ще спали!) – хазяїн сам пробігся по сусідах, 
і знайшов нам все, що ми шукали! 

*** Ну й скажіть, ДЕ У НАС знайдеться така людина, щоб "за так"
напоїла-накормила-спати уклала – просто за те, що до неї приїхали Абсолютно Чужі Люди?!!
---------

2. Знайшов на автобазарі авто для себе – 2-річний "Москвіч-2140SL",
просто в ідеальному стані. Питаю у хазяїна "Признайся, чому продаєш?".
Каже: "Купив собі "Ауді", син має "Волгу", дочка має "Жигу-03", а тут 
ще мій 16-річний син пішов на футбол – і здуру виграв "Жигу-04"! 
НЕМА КУДА СТАВИТИ! – величезний двір захаращений автівками...".

Поки в ГАІ оформили все... – вже й сонечко на вечір повернуло...
Хазяїн каже: "Так, поїхали до мене – бо я тебе не відпущу, щоб ВНОЧІ 
по нашим серпантинам викручувався! Тут вдень не всякий зможе!".

Приїхали, нас зустріли напевнно краще, ніж у нас родичів зустрічають!
Поки ми "пропустили по чарці чачі", хазяйка напекла хачапурі, та якусь
"смачняшку" з курки...- тож "посиділи" файно, і спатоньки полягали...
Зранку чую – поїхав хазяїн кудась, але жінка заспокоїла: "Спи ще!".

Через години 2 він повернувся з ЦІЛИМ ПАПЕРОВИМ МІШКОМ ЧАЮ:
"На тобі, друже! Будеш мене довго згадувати – бо такий чай п'ю тільки 
я з родичами.., і ще всякі покидьки у Кремлі! Його РУКАМИ збирають 
робочі – по Три Верхніх Листочки, а далі вже пускають комбайн – і він 
січе все підряд...".
Так, я і досі згадую той чудовий Аромат Гарячого Чайного Листа, що стояв у машині всю дорогу, і ще пару місяців...
Два ведра чаю ми поділили з родичами, і пили його більш ніж 2 роки... 

На жаль, після війни-2008 я не зміг зв'язатись зі своїми друзями...
Але я завжди іх пам'ятаю...  

З ЛЮБОВ'Ю ДО ВСІХ ВАС..,  і ДО ГРУЗІЇ!!!

===== "САКАРТВЕЛО" - У ПЕРЕКЛАДІ = "ГРУЗІЯ"! =====





73%, 8 голосів

27%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.