хочу сюди!
 

Киев

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 42-53 років

Замітки з міткою «називала рибою»

Називала рибою...

Галина Крук. Перевод Игоря Белова
*** 
називала рибою, не просила нічого взамін 
тільки знати, що я десь є на оцьому світі 
білому, наче сіль тропічних морів, 
яка в’їдається в шкіру 
і жодною рідиною її не витравиш звідти 
казала, що буде писати, не питала адреси, а втім 
завжди присилала поштівку з якогось незвичного міста 
де (на поштівці, тобто) руїни старих стін 
чи страви місцевої кухні 
і кілька слів: 
що скоро повернеться, що вже видно світло 
в кінці тунелю, і що це, безумовно, не поїзд 
називала рибою 
писала, що дуже хоче торкнутись рукою 
я не заперечував я чекав я навчився плавати 
я вивчив напам’ять усі прибережні води 
я перестав виходити на берег, 
щоб її не проґавити, 
а вона - не приходила 
я забув, як це – розмовляти, і як це – дихати, 
врешті-решт я зробився рибою, 
мовчазною і сильною 
то якого такого милого 
якого такого милого 
вона повернулася 
і з води мене вийняла?


*** 
называла рыбой, ничего не просила взамен 
только знать, что я есть где-то на этом свете 
белом как будто соль тропических морей, 
что въедается в кожу 
и не вытравить больше кристаллы эти 
говорила, что будет писать, 
не спрашивала адреса, впрочем 
всегда присылала открытку из какого-то странного места 
где (на открытке, то есть) руины старых домов 
или блюда местной кухни 
и несколько слов: 
что скоро вернется, что уже виден свет 
в конце тоннеля, и что это, конечно, не поезд 
называла рыбой 
писала, что очень хочет коснуться рукой 
я и не против я жду плаваю все быстрей 
выучил наизусть все прибрежные воды 
я перестал выходить на берег, 
боясь разминуться с ней, 
а она  не приходит 
я устал говорить и дыхание  словно растаяло, 
молчаливой и сильной рыбой 
становился я день ото дня, 
так какого же дьявола
какого морского дьявола 
она вернулась 
и из воды вытащила меня?