Не бачити, та думати,
Щоразу після розмови,
Не бачити – уявляти,
З мелодії голосу твого.

А серце рветься і чекає,
Я відчуваю подих твій,
Лиш не мовчи, тебе благаю,
Бо доля лиш одна в житті.
А тіло плаче і страждає,
Я вже не чую голос твій,
Лиш не мовчи, тебе благаю,
Бо голос твій – маяк в житті.

Невипадкова випадковість,
Цього шукала моя свідомість,
Вона знайшла тебе одну,
Тепер тебе одну…
Люблю чекати на дзвінок,
Без тебе сил уже немає,
Лиш не мовчи мені в гудок,
Коли говориш, я злітаю.
В польоті бачу твої очі,
В польоті чую серця стук,
Я недалеко, зовсім поруч,
Та він назад мене вернув…

А серце рветься і чекає,
Я відчуваю подих твій,
Лиш не мовчи, тебе благаю,
Бо доля лиш одна в житті.
А тіло плаче і страждає,
Я вже не чую голос твій,
Лиш не мовчи, тебе благаю,
Бо голос твій – маяк в житті.

Не бачити, та думати,
Щоразу після розмови,
Не бачити – уявляти,
З мелодії голосу твого.
Тебе - таку прекрасну,
Себе – поряд з тобою,
Доля звела нас разом,
Не відпущу ніколи.

Я думаю всі знаюмились колись по телефону ... а якщо це вийшло вдало?

Голосування вам подобається