Рідна ненько Україно, Чом не чуєш свого сина?Біля серця ти пригріла Тих, хто зрадив тебе, мила...Їм віддала все, що мала... Нас – по світу розкидалаТа я Бога в серці маю... Я тебе КОХАЮ... Як прийшла війна до хати – Сам пішов я воювати...Чом ти не зігріла душу мою? Чом мене не зберегла?Чом ти зброю не дала? Ти мене поїла, ненько, ранньою росою... Твої доньки та синиГасять полум'я війни...Бережуть вони твої кордони...Бачу, "Сотні" тобі мало...–Ти добріш до нас не стала...Там, на небі ...

Читати далі...