В цьому світі все невічне, нічого немає вічного. Все, що дається людині, це дається на тимчасове користування. Тому потрібно достойно використовувати те, що отримали, й не сильно прив'язуватись до цих речей, що у нас є. Але, якщо, чогось нам не вистачає, потрібно не сумувати з цього приводу, а задовільнятись тим, що є. Тому що все, як мильні бульбашки, тільки доторкнувся до них, вже вибухнули. Так і щастя в цьому світі, тільки наслолодитися не встиг, а вже смерть чекаю, але коли кого коли, не...

Читати далі...

(Уривок) [Приєднана картинка]Яка ж мова нашого доброго Отця? Досить засвоїти його мову, щоб закарбувати. А далі нести і зростати йому в нас, а нам – в ньому. З океану Мінне, океану вишньої любові, народжується... надлишок! А далі наш Отець шукає поділитися надлишком вишньої любові. І так народжується світ – від надлишку любові Отця, яка вийшла з берегів. Після народження душі наш Отець проявляється і закарбовується в ній, причому іпостасно – Його лик закарбовується...

Читати далі...