хочу сюди!
 

Инна

43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 37-54 років

Замітки з міткою «всевишній»

"Мильні бульбашки"

В цьому світі все невічне, нічого немає вічного. Все, що дається людині, це дається на тимчасове користування. Тому потрібно достойно використовувати те, що отримали, й не сильно прив'язуватись до цих речей, що у нас є. Але, якщо, чогось нам не вистачає, потрібно не сумувати з цього приводу, а задовільнятись тим, що є. Тому що все, як мильні бульбашки, тільки доторкнувся до них, вже вибухнули. Так і щастя в цьому світі, тільки наслолодитися не встиг, а вже смерть чекаю, але коли кого коли, не відомо, щоб людина не впала в шок, тут є своя таємниця. Впадати у відчай з цього приводу, не розумно. Можна в свою міру і відпочивати, й займатись тим, що подобається, але потрібно мати завжди на увазі те, що в цьому світі немає нічого вічного, все в цьому світі, як ті мильні бульбашки: бачити їх і насолоджуватись ними добре, але тільки до них доторкнешся, і вже вибухнули.

Ціль цієї замітки не налякати всіх і не примусити нудьгувати, чи бути в розпачі, а ціль цієї замітки, що потрібно шукати щось краще, чим все те, що є в цьому світі, потрібно шукати те, що буде з вами завжди, й ви це зможете винести з собою після смерті. Але в кого які пошуки це буде вже їх справа, а моя справа, просто прославити Всевишного.

Бажаю, всім гарного настрою, міцної нацнаги, більши сил для улюбленної своєї праці, більше добрих відносин в ваших родинах, і щоб ви ніколи не забували про Того, хто створив взагалі людину. Будьте здорові, всім вам благ.

Крапля Мінне в океані Всевишнього.

(Уривок)



Яка ж мова нашого доброго Отця?

Досить засвоїти його мову, щоб закарбувати. А далі нести і зростати йому в нас, а нам –  в ньому.

З океану Мінне, океану вишньої любові, народжується... надлишок!

А далі наш Отець шукає поділитися надлишком вишньої любові. І так народжується світ – від надлишку любові Отця, яка вийшла з берегів.

Після народження душі наш Отець проявляється і закарбовується в ній, причому іпостасно – Його лик закарбовується всередині.

І земнородні суть іпостасі прояву нашого Отця.

Скільки душ в піднебесній – стільки іпостасей. І кожна – таємнича іпостась (!), тобто лик, особлива риса Всевишнього нашого.

І так (1)надлишок, (2)бажання поділитися, народження, (4)проявленність.

А далі... пустеля і спокуса. Пустеля... але в ній не утиск, а ще більша (!) проявленість. І не відхід, покарання, а навпаки – пробудження, криза.

(5)Криза народження згори закінчується, і слідує остаточне злиття в одне, Вінчальний Чертог нашого Всевишнього.

Хто бажає пізнати Божество, повинен засвоїти просту істину: наш Отець – яким би не був недосяжно великим – Наречений.

Душа, будучи мирровою краплею в океані Всевишнього, бажає повернутися збагаченою в своє початкове середовище – в океан вишньої любові, океан Мінне, куди повертається як наречена в Вінчальний чертог.

Блаженний Іоан. З циклу 'Іоанова гілка' Тисячоліття оновлення світу, стор.195 (переклад з рос. мови)

http://www.minnebook.com/knigi/tysyacheletie-obnovleniya-mira