[Приєднана картинка] До брата На мові нашій дня печать. Вона - як сяйво серед ночі... Її не можна забувать, Вона душі твоєї очі. Єднає з піснею в гаю Вона з життям тебе любов'ю... Коли ж забудеш рідну мову, Загубиш душу ти свою. Коли йдучи з труда дороги, Слова не ті вкладеш в уста, Немов піджак з плеча чужого Для тебе мова буде та. Немов чужого саду віти, Тієї мови пишний цвіт. Не зможеш нею ти творити, Знання засвоювать як слід. Нічним зів'янеш синьогубцем... На мові...

Читати далі...