хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «блог світанок»

Віктор Бойко "Сію-Вію"

Все продовжуєтьсяЖалілися Львівські судді Перед Новим Роком: Ох. Тяжкі настали будні, Вижимають соки. А найбільш жалівся Зварич: Як так можна жити? Не дає нам наша влада Праведно судити. Стараєшся ото. Судиш. За якусь копійку. Хіба ж з того ситий будеш? Ще й лізуть у бійку. Що ж такого я зробив? Ну «від мазав» друга...

Читати далі...

Згадаймо

Україна після 3 серпня 2006р. В Україні, як завжди – Це вже є традиція. Що не тиждень, що не день Нова коаліція. Зібралась зграя братанів Такі собі «патриції». Один із права, другий зліва І є вже коаліція: Апологет доісторичний Туди ввійшов, прилипши з боку. Такий смішний, комуністичний Загрузлий в ленінських пороках. Другий, пристроївшись ...

Читати далі...

Достойники

Нами правлять значки на лацканах Імпортячих, блатних піджаків. Сіль насипана товсто на ранах І правопис скувйоджених слів. Кричимо все: «Свобода! Свобода!», А яка? – Нас ніхто не спитав. Чи насправді вона для народу, Чи подачка, що хтось нам подав? Всі «великі» в достойники ціляться, А мораль на хресті розп’яли. Навіть церкву і ту уже ділять Ці диявола чорні посли. Уже й совість в навал продається, Рвуть державу навпіл. На куски, Та все смокчуть...

Читати далі...

ХІМІКИ

Один в лабораторії коптить, Утробу катіонами калічить, Другий в офшорах десь сидить Награблені достатки лічить. В пенсіонера в мисці Н2 О, Та Nhl, і ще з пів миски каші, А суші, і ікру їдять Лише обранці наші. Один «хімічить», як прожить, На жебрацькій своїй зарплаті, Другий над статками дрижить У Конче Заспі, в теплій хаті. У...

Читати далі...

Віктор Бойко "ЧУПАКАБРА"

Додаток до закону уряду про списання міліарднихборгів олігархам поданий депутатом Пеклушенком.*************************************************************Появився звір у нас. Весь такий... не свійський. Голий. Синій на покрас – Кажуть, що Російський. Що ж воно таке за звір?.., Що за «абракадабра»?, Ще й смердить неначе тхір Й зветься чупакабра. «Лаборанти» з КГБ – ...

Читати далі...

Віктор Бойко "ЕКРАН"

Світить екран голубий усю ніч, Слів іноземних тиради І східний диявол співає слова: «Так надо! Так надо! Так надо!» Лиш кнопку натисни на певний канал: Скрізь голі зади мерехтять «телесами» І писків побачиш чужинський оскал, І жарти від «східної мами». І скрізь політичне лайно З екранів без спину все ллється, І пастор «із негрів» над нами давно Цинічно й зухвало сміється. Богословська в екран голубий, За гроші про маму співала, І вигляд у неї був...

Читати далі...

Віктор Бойко "ЗВЕРТАЮСЬ"

О, Боже Праведний! Скажи. Чи справді є Ти там, на небі? Тому, що виникла потреба Тебе спитать. Не відвертайсь. Перед Тобою на коліна Я прихилюсь із чистим серцем І словом щирим, і не тлінним Спитаю: Жити нам чи вмерти? Бо вічно так не може бути, Щоб рід людський і брат із братом Завжди жили в пекельній смуті І слів добра не хтіли знати. Земля моя! Мій рідний краю! Коли ж прийде твоя пора? О, Боже! Я тебе благаю! Пошли Україні добра: Пошли...

Читати далі...

Віктор Бойко "ДІТИ ЗЕМЛІ"

Не відомо, хто нас народив. Може Бог, може вибух космічний І хто нашу свічку колись засвітив, Сотворив нас-простих, пересічних?.. Ми плем’я одне на землі, З’явились для Божої цілі: Великі, дорослі і зовсім малі, І Чорні, і Жовті, і Білі. На нашій планеті істоти живі, Як в полі засіяні квіти. З червоної вроджені завжди крові, Одного походження діти. Такі ми космічно, мікронно-малі. &nbsp...

Читати далі...

Віктор Бойко "ФІНАЛ"

Щоби там хто не говорив, Хто б не співав про вічність оди – Життя завжди пливе з гори І наше сонечко заходить. Не встиг з’явитися на світі, А вже й пора із нього йти І на горбку впадуть дві квітки – Фінал життєвої мети. Та все ж нас всіх родила мати, Щоб ми прийшли в цей Божий світ, Щоб справжню істину пізнати В кінці життя на схилі літ. А решта все – то є дорога, Ми – полустанок на путі, А наші радощі й тривоги...

Читати далі...

Віктор Бойко "МАВКА"

«Пам’яті Лесі Українки» Як весна у гай приходила І земля вкривалась росами, Там ходила вночі мавка, І світилась диво-косами. Все шукала квітку папороть, Все співала і молилася, Бо забувши Божу заповідь В лісі темнім заблудилася. Все шукала свого легіня, За коханням все журилася, Лоскотала перехожих, Що додому запізнилися. Місяць із-за хмар виходить, Над землею літа тихо, Світить мавці, що все бродить, Й про кохання співа лихе...

Читати далі...