Ой, несе весна відерцеКвіточок та й повнеМи з тобою два весельцяПри одному човніОй несе весна відерцеблакитні та й синіМи немов берізка з кленомПри одній стежиніВигравай же сопілкарНа дуді вербовійНакукуй зозуле намВсі роки в любовіВигравай же сопілкарНа дуді вербовійНакукуй зозуле намВсі роки в любовіОй звела весна кубельцяКубельця пташиніМи немов би два джерельцяПри одній долиніОй несе весна відерцеКвіточок та й повнеМи з тобою два весельцяПри одному човніВигравай же сопілкарНа дуді...

Читати далі...

Де Рось і Росава біжать у Дніпро Між ними лежить моє рідне село, А там біла хата стоїть край села Де мама сумує мене вигляда.Де мама сумує мене вигляда. А мама мене виглядає щодня, Вже з яблуні сухе обламалось гілля. Ті яблуні білі цвітуть під вікном Як мамині скроні, що сиві давно.Як мамині скроні, що сиві давно. Ой мамо матусю ти так не журись Ти краще у небо ясне подивись. То весну до тебе несуть журавлі І я з ними лину на білім крилі.І я з ними лину на білім...

Читати далі...

Їдуть козаченьки та й біля річенькиТа й біля річеньки ручаяТа й питають дівчину, та й питають дівчинуТа й питають дівчину "ти чия?"Та й питають дівчину, та й питають дівчинуТа й питають дівчину "ти чия?"Осавула свиснув, шабелькою блиснувШабелькою блиснув, гей гей гейХлопці не спиняйся, шикуйся рівняйсяБійся та лякайся чорних очейХлопці не спиняйся, шикуйся рівняйсяБійся та лякайся чорних очейРічечка холодна, дівчина проворнаКрутить на вирує течіяДівчина воркоче, голову...

Читати далі...

Стоїть козак на чорній кручі,В задумі буйна голова.Поряд дівчина чорноброва,В неї розплетена коса.Поряд дівчина чорноброва,В неї розплетена коса.Ой куди їдеш, від’їжджаєш,Нещасна доленько моя,На кого мене покидаєш,Для кого русая коса?На кого мене покидаєш,Для кого русая коса?Повіяв вітер, вітер буйний,Зайнялось серце від жалю,Бо козак їде на чужину,Лишає дівчину саму.Бо козак їде на чужину,Лишає дівчину саму.Ой куди їдеш, від’їжджаєш,Нещасна доленько моя,На кого мене покидаєш,Для кого русая...

Читати далі...

Сяяли на сонці шаблі запорожців,Як вони на конях гнали ворогів.Козацькому роду нема переводу,Лине його слава з далечі віків.Гей, співай, козаки,Про любов, про землю святу,Про землю.Славте, гей, козаки,Волю золоту.Наші козаченьки – славні запорожці,Вірними шаблями очищали світ.Козацькому роду нема переводу,Прапор малиновий кличе у похід.Гей, співай, козаки,Про любов, про землю святу,Про землю.Славте, гей, козаки,Волю золоту.Квітне наша доля, наче маки в полі.І ранкове сонце виплива з дібров...

Читати далі...