хочу сюди!
 

MELANA

39 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 49-51 років

Замітки з міткою «чистоплюям»

про огидно

огидно, це коли діти посічені касєтами лежать посеред твоєї вулиці

огидно, це коли трупи лежать на вулиці і їх обгризають голодні пси

огидно, це коли померлих і загиблих закопують, де прийдеться, в городах, дворах, парках

огидно, це коли люди кілометрами тягають відрами воду, наражаючись під касети і міни

огидно, це коли в тій черзі за тією водою тобі проводять політінформацію, що Кієва нєт, і тєпєрь у вас всьо будєт харашо

огидно, це коли на блокпостах у тебе перевіряють прописку, але настільки тупі, що не розуміють, що прописка у Запоріжжі це не тимчасово асвабаждьонний Ізюм, а вільна Україна.

 
огидно, це коли йдеш до окупантської військової комендатури, щоб зробити заяву про нерозірвану дуру в твоєму городі або про ракету що стирчить посеред двору

огидно, це коли всі ночі салюти градами, фосфором, касетами. ненавиджу салюти

огидно, це коли за сніданком чуєш звук крилатої ракети і кажеш собі - бідний Слов`янськ, це до тебе... а потім пізніше співсталяючи дати і час розумієш, що то Краматорськ вокзал

огидно,це коли відірваний від світа і інформації, а сусідська шльондра підстилка головного окупантського гуманітарія в поштову скриньку потай підкидає Изюмскій ТелеграфЪ с послєднімі новостямя от путіна

огидно, це коли стоїш в черзі до окупантської польової кухні з самою великою каструлею, що є в домі бо тобі треба годувати маму, сестру, що б`ється в істериці від кожного танку і бабаху, зятя нікчему з його мамою, свого кота і чотирьох кинутих добрими людьми котів і ще контуженого покинутого хазяями собаку

огидно, це йти за "гуманітаркою" від гуманітарієв з градами і солнцепьоками

огидно, це коли клянчиш життєво необхідні ліки для мами в тій же окупанській гуманітарній медчастині
 
огидно, це коли відчуваєш тваринну радість полегшення, коли прилетіло не по тобі а по сусідству

огидно, це коли лазиш по руїнах дитсадочка, відремонтованого якраз напередодні війни, щоб назбирати дров зі зруйнованої покрівлі, бо треба розвести вогнище на балконі, щоб був чай і суп

огидно, це коли до твоєї квартири приходять буряти і шарять по кімнатах і шафах

огидно, що вижив в окупації