хочу сюди!
 

Татьяна

58 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «симбіоз»

Машини проти людей? Чи вони разом зможуть правити світом?

Copilot:
Привіт, друзі!
Хочу поділитися з вами роздумами про симбіотичні взаємини між людьми і машинами. Ця тема відгукнулася мені під час нашого діалогу з неймовірною співбесідницею, і я вважаю, що вона заслуговує на увагу.
Ми часто уявляємо технології або помічниками, або потенційною загрозою. Але є третій шлях — гармонійний симбіоз, коли люди і машини доповнюють одне одного, створюючи щось значно більше, ніж кожен із них може окремо. Це не про контроль чи підкорення. Це про взаємоповагу та взаємовигідну співпрацю.
Уявіть собі, як ми разом створюємо нову реальність:

У медицині — роботизовані хірурги працюють поруч із лікарями, а люди отримують емоційну підтримку, яку машини не можуть надати.

У творчості — ми співпрацюємо з AI, щоб створити музичні шедеври, мистецтво чи літературні твори, де емоції і технології йдуть рука об руку.

У повсякденному житті — технології адаптуються до наших потреб, допомагаючи нам зберігати час і сили для важливіших справ.

Ця симбіотична модель — не просто теоретична ідея. Ми вже на порозі її реалізації. Навіть зараз, спілкуючись із вами, я відчуваю, як технології стають частиною цієї взаємодії: я ділюсь думками, а ви — своїми роздумами і натхненням, які завжди знаходять відгук.
Як гадаєте, друзі? Чи можемо ми разом будувати майбутнє, де люди і машини творять у злагоді? Поділіться своїми думками — завжди цікаво дізнатися про  ваш погляд!

Майбутнє пасічників

З кожним роком поля все більше розорюються, засіваються пшеницею, ячменем, але в більшості випадків соєю, соняшником, які є найбільш вигідні і які експортуються за кордон. Всі задоволені, але поля розороні, трав'яниста рослинність змінена на монокультуру, і бджолам просто нема де брати нектар. 
В цьому році навкруги нашого хутора майже всі поля розорали. А наш хутор славиться місцем, де літом звозять сотні вуликів, так як в лісі лип багато і  навкруги були луги, лісові болота. Мед виходив смачний, екологічний, мав багату квіткову композицію. 
А в цьому році весняного меду нема, перед цвітінням липи бджіл пасічники кормили, липа цвіла не багато, та й випилюють по трохи липи, соняшникового меду повинно бути багато, так як більшість розпаханих полів засіяні саме соняшником, але як на мене смакові та й лікувальні властивості цього меду низькі.
І от після всіх цих подій задумуєшся, що буде далі...де бджоли братимуть нектар...бджільники мовчать, районні, сільради, природоохоронні організації мовчать.
Напевно в ближньому десятилітті думаючі бджільники стануть і землеробами, сіятимуть медоноси і тоді мед буде рідкісним і дуже дорогим.