...або куди заведе язик,

коли багато говорити)

----

В краях далеких, місць незнаних,

Здається в Півдні української землі,

Розказував мені мій дід, а йому

Й прадід, а тому й ще якийсь пра-пра...

Жили три брати і була у них сестра.

Найстарший Кий, середній Щек,

Хорив найменший і улюблениця їх

Сестриця Либідь, наче квіт весни,

Що плакала всі ніченьки ясні

- Коли вже підем в землі ті святі,

Що нам заповіли її боги?

Коли побачу той квітучий край?

Вже надокучили дороги степові.

Ізмалку у Володаря живем...

Хоча приймають добре нас та всеж

Наш дім не тут і в серці тисне щем.

- Ми знаєм сестро. Ще однак не час.

Владнаєм справи тут тоді

Зберем увесь наш люд

Й направимось назад, туди -

У рідний край, де прадіди жили...

А час ішов, а час минав і от

У дні весни прийшов момент

Коли брати з сестрою і народ

Увесь їх рушили у путь далекий

Простившись із Володарем степів.

Чи довго йшли незнати...

Мабуть отак і ми - з десяток років,

Може й більше, і далі шкутильгати

Продовжуєм собі. Хоч незалежність маєм,

Блукаєм як сліпці у круговерті криз.

Давно купони вже на гривні обміняли

І Конституцію пани наші прийняли.

Щось легкуваті з папірцями гаманці

Закон наш писаний залежався в тіні...

Блукали довго наші предки.

Підвід по десять поміняти встигли,

Як уряди міняти ми привикли,

як в долари і євро гривні...

І от на ранок літнього вже дня,

На березі славетної ріки,

Призупинив брат Кий свого коня

- Прийшли ми браття врешті-решт прийшли!

І, спішившись із Вороного,

Він, підійшовши до Хреста,

Поцілував, сльозу зронивши...

Здійснилася священная мета!

Іван Хреститель знак святий поставив

Тут Божа Благодать зійшла,

Народ Творця в піснях прославив,

Живую Воду випивши з ківша.

Зраділи всі - скінчилися блукання!

Дай Боже й нам те місце віднайти,

Що загубили у пітьмі віків,

Проснутися від довгого чекання...

Кий, Щек, Хорив по хвилі радості зійшлись,

Обняв братів своїх найстарший і сказав:

- І град тут буде - славний Київ-град,

І пожалкує той хто зруйнувати рад

Це вільне місто буде на землі!

І так слова Хрестителя збулись...

Як бачимо дискусія тут марна,

Чому столицуя Київ назву має.

Бо кий - знак влади неаших предків,

А Україна край нам даний Богом.

Нема різниці чи поляк ти чи татарин,

Чи українець, або ж росіянин...

Земля твоя, живи, працюй

Землі обраної обраний громадянин.

Звичайно перепитаєте ви тут

- Яка ж бо ця земля обрана,

Коли терпіла сотні літ

Ярмо чужих тиранів?

А зараз знов, хоч воля є,

Обраність ця нічого не дає!

- Згадайте вам кажу - славетну Русь!

І хто ж це як не ми сколихували світ?

І всякий грек тоді, почу3вши слово "рус",

Здригався, знаючи шалених вояків.

А Візантія в ті часи найкріпшою була,

Це як Америка тепер, для русичів - ....

В облогу брали, і не раз перемагали їх.

Та ще багато подвигів таких

Привести можна на рядки...

Живем на славній ми землі,

Нащадки героїчних предків!

І скільки вже не порпатись імлі,

Дамо під зад, як Кий і Щек, й Хорив!

... 

_______________________

12.10.2000р.