віддаюся легкому прозорому плину
трачу смуток – немов висипається мак...
чорно-біле кіно. чорно-білі світлини.
чорно-біла зима.

 ці прозорі двори. ці безлеті дерева.
цей тягучий, важкий, мов загущений, жаль.
цей беззахисний світ. змерзлі мавпи і леви.
чорно-біла межа.

 і шорстким язиком облизавши долоні,
клянчить трохи тепла наїжаченй пес...
завмирає зима в чорно-білому лоні.
чорно-біле. сліпе.

 розбігається світ – мов тікає від себе.
розчиняюсьу ньому, мов сіль у воді.
чорно-білі зірки в чорно-білому небі.
помаранчі руді.

 і медовіє день, мовби всотує фарбу.
витікає шампаном колишня жура.
золотава емаль серед сірого карбу.
чорно-біла. пора.

 24.11.03