Нова Каховка - молоде місто в Херсонській області обласного значення,розташоване на лівому березі р.Дніпро. Засноване 28 лютого 1952р. на місці села Ключове (1891 р.). Село дістало свою назву від кришталево-прозорих джерел, що й сьогодні дзвенять у розкішному парку міста та попід кручами. Про заселення території в давні часи свідчать знахідки скіфських поселень(IV-III ст. до н.е.).

: Нова Каховка :

Місто будувалося одночасно з будівництвом Каховської гідроелектростанції, як містечко гідробудівників. Назву "Нова Каховка" дали мешканці і вона згодом стала офіційною. ГЕС та місто будували люди більше ніж 100 національностей. Після закінчення будівництва більша частина будівельників з сім'ями залишитись тут на постійне місце проживання. Для залучення більшої кількості населення були збудовані потужні промислові підприємства. Вересень 1956 року увійшов в історію як місяць, коли всі шість агрегатів Каховської ГЕС запрацювали на повну потужність. Сьогодні потужність станції становить 1 170 млн.кВт на рік. Об'єм Каховського моря складає 19 мільярдів кубометрів, завдовжки воно - понад 200 км і завширшки - до 30 км. В роки Громадянської війни на території міста проходив Каховський плацдарм Перекопсько-Чонгарської операції. В 1967р., на честь 50-річчя Жовтневої революції було споруджено монумент"Легендарна тачанка".

Паркова зона Нової Каховки, створена Фалдзинським С., розташована вздовж Дніпра по всій довжині міста. Фахівці визнають, що лише при створенні Великого Запоріжжя і Нової Каховки вдалось вирішити архітектурно-художні задачі щодо оформлення кварталів, площ і вулиць, котрі гармонійно поєднались з мальовничою природою дніпровського узбережжя. Девізом будівельників міста було: "Будувати не тимчасове житло, а навіки!". Паркова зона Нової Каховки, створена Фалдзинським С., розташована вздовж Дніпра по всій довжині міста. У лютому 2007 року, напередодні дня міста, Будинок культури, який входить до списку пам'яток культури 60-х років ХХ століття, постраждав від пожежі, залишилися лише стіни та скульптури біля входу. Зник яскравий розпис на стелі головного залу, який не підлягає відтворенню. З 2002 року започаткований щорічний регіональний туристичний фестиваль "Таврія туристична"

: Херсонська обл. :

Давно планували цю поїздку, але ніяк не виходило. Нарешті на цих вихідних виїхали і ось що в нас вийшло. Межирів – Жмеринка – Северинівка – Чернятин – Носківці – Браїлів – Винниця (ночівля) – Селище – Гнівань – Сутиски – Тиврів – Вороновиця – Немирів – Бабин – НовоживотівДороги в цілому не дуже, особливо до палаців, розбиті, або бруківка. Як що б не побачене то було б зовсім кепсько. Але мандрівка удалась, подивились багато палаців, я в захваті. В 7 годин вже їхали. Перший день Межирів – Жмеринка – Северинівка – Чернятин – Носківці – Браїлів.

Межирів сподобався, але доїхати до нього, це жах, думаю що туди мало хто добирається. Файний краєвид, Костел Вознесіння побудований у 1794р за кошти Андрія Орловського, Церква Олександра Невського, польський цвинтар, та руїни синагоги не шукали, на зворотному шляху в хащах побачили руїни старих печей, яки дуже схожы на залишки замку.

Жмеринка, перший облом це ремонт вокзалу який був зроблений за проектом Городецького.

Трошки погуляли по місту по знімали ще деякі пам’ятки і далі в Северинівку та Чернятин, дорога нормальна, тільки коли до самих палаців повертати то традиційно погана. Палаці цікаві особливо спобався в Чернятині, палац в якому проживав польський магнат Вітославський, у минулому – коронний обозний, досить поважний чин при польському монарху.

Наступний пункт Носківці, подивились на мапі що не далеченько та біля траси, але ж як ми помилялись. Треба було бачити здивовані обличчі селян яки не розуміли що ото ми шукаємо і зовсім яким вітром занесло. Дорога це капець повний, довго питали одних тіток, поки з «допиту» не з’ясувалось що є якась школа, яка згоріла і зовсім там нічого нема і нічого дивитись. Досвід підказує що це як раз те що ми шукаємо, проїхав все село діти підказують що до школи треба повертати праворуч, дорога веде в хащі якийсь. Але жага побачити володінні магнатів Потоцьких бере в гору. Цікаво, але сумно що все так занепадає. Тут робимо перекус запасами з холодильника і їдемо в Винницю ночувати.

По дорозі заскочили в Браїлів, відзняли палац фон Мекків. Швидко доїхали до Вінниччини.

Знайшли готель Сафарі, дуже нам сподобався, все зроблено під сафарі, звірки, то що … 300 грн полу люкс з кондиціонером, сніданок, вечерю можна замовляти в номер. Доречи сніданок 50 грн., вечеря 60 грн., різноманітне меню. В цілому дуже сподобалось, наші рекомендації, будемо тепер там зупинятися.

З ранку попив чаю поїхали на Вороновицю, вірніше вона була у нас в планах, але вирішили зробити невеличкий гак через Селище – Гнівань – Сутиски – Тиврів. Я вже був тут 4 роки тому, вирішили обновити фото, та подивитись як воно там зараз стоїть. Селище, башта від замку українського роду Черленковських стоїть. Поруч будують щось на подобі замку, в якому планують зробити готель, ресторан, але щось робота не дуже йде. Також раніше біля замку був пантон через річку, вже нема ;)

Поруч Гнівань, живе містечко, костел так і стоїть в своїй красі.

Сутиски, Маєток графа Д. Ф. Гейдена.

Тиврів, тут ми походили довгенько поки подивились великий домініканський монастир, 1742р., який постраждав від рук комуністів. Дуже великий, мало таких збереглось. Починає оживати, келії відреставровані, ведуть службу, маємо надію що костел буде жити. За костелом можна побачити палац Ярошинського який у кровопролитній битві з родом Калитинських здобув право на власність Тиврівом. Ну і звісно спустилися до Бугу, ух красота …

Далі нарешті Вороновиця, колись я був пізно у вечорі, мало що було видно, а тут палац Грохольського во всій красі, гарне місце. А для тих для кого це мало може зробити як на мене подвиг та подивитись дерев’яну Михайлівську церкву, до якої важко доїхати, а топати прийдеться далеченько.

Наступний пункт в наших планах був останній, це Немирів де знаходиться палац Щербатових. Зараз там знаходиться санаторій Авангард, гарне місце, як що їхати то треба виділяти пару годин щоб насолодитися парком, посидіти на лавці відпочити.

Ну і ось дорога додому, хоча наші відкриття не закінчились, випадково натрапили в Бабині на палац Ярошинських та цукровий завод. Приємна знахідка. Та не змогли проїхати Новоживотів де побачили дерев’яну церкву.

Разом 840 км.Бюджет 2х денної мандрівки 1400 грн.