Люблю тебе тому, що ти завжди є поруч,
Люблю за те, що ти такий один.
Люблю тому, що вірю в долю,
Люблю, тому я ще живу.
Живу і вірю у найкраще,
Живу для того щоб знайти.
Живу для того щоб знайшовши завжди
Життя покращити і ще комусь.
Комусь принести радість і веселість,
Комусь принести жарти й сміх.
Комусь надати віру в Бога,
Комусь сказати, що Люблю !
Мама найгарніше слово
Й найприємніше в розмові,
Моя мама найгарніша,
Моя мама найніжніша.
Моя мама найдобріша,
Моя мама наймиліша,
І найкраща, й розумніша
В неї усмішка приємна.
А розмова ніжна й тепла.
ЇЇ руки найніжніші,
Ну а очі найдобріші
Всі слова ці чуєм скрізь.
Й добре знаєм їхній зміст.
Мені ж більше повезло,
Я їх чую вже давно.
Ці слова казали всі.
Дядьки, тітки і брати,
Сестри, батько і бабусі
А тепер і я клонюся,
Я клонюся і кажу.
Мамо я тебе люблю!
Дощ іде,
Шепоче листя.
Вітер їх зганя з дерев,
Листя жовте, золотисте,
І зелене де-не-де.
Листя падає на землю,
На асвальт, і на траву,
І на сходи, і на воду,
І на пам'ятки віків.
Все покриє жовте листя,
Й лишить нам
Лиш пам'ять днів.
Хочу я з ранком в полі стрічатись,
Хочу красивому небу всміхатись,
Хочу щоб доля всміхалась мені.
І без турбот всім жилось на землі.
Хочу щоб радість весняного дня,
Весело линула в наші поля.
Як лиш трава устелиться,
Я пам'ять воскрешу,
І перед першим вересням
На цвинтар поспішу.
Де тато мій похований,
Де вічності ріка,
Я стану упокорена :
Ой доленько, гірка !
Від мене свічку ясную
Татусенько прийми
Твоя могила вкраситься
І світлом, і слізьми.
Як твої теплі рученьки,
Ці дотики трави.
На рік новий татусеньку
Мене благослови.
