«У нас щороку відзначають річницю битви під Берестечком. І це, звісно, правильно. Але ця битва була програшною. Тим часом в історії України були перемоги. І про це також потрібно пам’ятати, відзначати, пишатися. По суті, те, що відбувалося під Оршею, це АТО ХVІ століття. І цілком можна провести паралелі з тим, що відбувається зараз», – вважає історик, мистецтвознавець Микола Бендюк.
8 вересня 1514 року 500 років тому об’єднане військо Великого князівства Литовського та Польського королівства, очолюване князем Костянтином Івановичем Острозьким, розбило армію Московського князівства. Сили були нерівними. Адже військо, яке вів Костянтин Острозький, було майже втричі меншим від армії супротивника і налічувало майже 30 тисяч воїнів. Одначе воно зуміло дати відсіч ворогові, підсумовує науковець.
«Російські історики нині намагаються знівелювати значення цієї перемоги. Та насправді ця битва була дуже важливою, і не лишень для України», – продовжує Микола Бендюк. Річ у тім, що тоді московський князь загарбав Смоленськ. Почалися набіги на інші території. Тож якби не битва під Оршею, така окупація тривала б. Натомість перемога війська, яке очолював князь Острозький, змінила хід подій.
Першу картину про цю переможну битву написали у ХVІ столітті. Тепер же, через п’ять століть, художники знову взялися за таку ж тему. «Це буде той самий князь Острозький, лише в осмисленні київського художника Юрія Нікітіна, який погодився працювати при увімкнених веб-камерах. Те, що процес транслюватимуть в онлайн-режимі, – дуже добре. Адже за таких умов буде обговорення мистецтвознавців, істориків та інших фахівців. Вони зможуть давати компетентні поради щодо деталей. Наприклад, пряжок на одязі чи взуття. Це все – історична достовірність», – переконує Микола Бендюк.
Для художника Юрія Нікітіна це експеримент. Річ у тім, що на написання батального полотна зазвичай витрачають чимало часу. Натомість автор спробує завершити роботу до 15 серпня. «Враховуючи, що сьогодні відбувається в Україні, створення такої картини про переможну битву є важливим», – вважає Юрій Нікітін.
Створення такого полотна є лише яскравим початком Східно-Європейського форуму «500-річчя перемоги під Оршею». Захід включатиме в себе наукову конференцію, круглий стіл на політичну тематику, зустріч послів Польщі, Литви, Білорусі, а ще фестивалі за участю реконструкторів, музикантів і серію презентацій. Зокрема й історичної картини. Географія дійства доволі широка – організатори планують задіяти міста, якими колись володіли князі Острозькі.
«Історія України має багато дат, про які варто знати. 500-річчя перемоги під Оршею хотілося б відзначити не лише культурно-мистецьким, а більш комплексним заходом. Саме тому й виникла ідея проведення такого форуму. Окрім цього, дійство матиме й благодійну складову», – пояснює директор Східно-Європейського форуму «500-річчя перемоги під Оршею» Анастасія Гайдукевич.
Доброчинні акції будуть спрямовані, зокрема, й на те, щоб допомогти українським військовим, що нині перебувають на сході.
Обратка від власника 1+1 на наїзд власника інтеру http://blog.i.ua/community/629/1445391/
НУ, І ПРО ДУЕЛЬ "ПЄЦЯ - БЄНЯ"
Публічна частина розпочалася передачею "Хамелеон" на "Інтері" - https://www.youtube.com/watch?v=52AWwv6zMK4&feature=youtu.be
"Ігра била равна - ігралі два говна".
Вони обидва - феноменально жадібні та нездатні домовлятись, тобто є палкими та переконаними адептами Глобального Українського Правила "ПЕРЕМОЖЕЦЬ ОТРИМУЄ ВСЕ" (https://www.facebook.com/groups/calmars/permalink/649290538445345/) .
В угарі своєї бойні вони рознесуть все навколо на друзки.
Особисто я ставлю на Пєцю, оскільки він має явну перевагу в інституціональному та владно-розпорядчому ресурсах.
Зрозуміло, що тікати Бєні нема куди, а тому він підвищуватиме ставки до кінця. Деякі люди стверджують, що Пєця міг би залишити йому Днєпр, але ж Бєні було мало...
Не згодна, бо Бєня прекрасно знає Пєцю та розуміє, що Днєпр йому б не залишили ні при яких умовах, тому що Пєця - така ж жадібна, ненаситна та непритомна мразіна.
Отже, неминучість цього побоїська була написана на Небесних Скріжалях.
ЗІ. Особисто я вперше публічно зчепилася з Бєнєю в далекому 2007 році, коли він по абсолютно безумному судовому рішенню намагався віджати у Роднянського "плюси".
Відео не знайшла, на жаль, але воно десь є. Хто знайде - тому віртуальний пончік
Ось що писала в ті часи "Телекритика" ( http://www.telekritika.ua/process/print/8402 ) :
===Трохи дивно було бачити серед учасників відверто тенденційної програми Тетяну Монтян, юриста і правозахисника, відому своєю критичністю й безкомпромісністю. Вона висловлювала найбільш різкі судження щодо продажності й корумпованості суддів: «…Винести рішення на користь Коломойського – це означатиме написати в себе на лобі: ми продажні, ми готові на все. Я сюди прийшла не заради Роднянського і не проти Коломойського, а за честь української судової системи… Ми й так знаємо, що наші судді займаються рейдерством, але цей випадок показовий. Якщо у своєму рейдерстві розпишеться Верховний Суд, далі йти вже нікуди».
Сьогодні телефоном на запитання, чи не здається їй, що її використали, Тетяна Монтян відповіла «ТК»: «Звичайно, мене використали. Але, коли йдеться про те, що Верховний Суд може прийняти рішення на користь Коломойського, я готова піти навіть до Піховшека, і готова, щоб мене використали. Ми всі дуже боїмося такого рішення. Сторона Роднянського не отримала повістки на засідання 28 лютого, тож, можливо, вони вже про все домовилися…».===
ПОЇДАЄМО ПОП-КОРН ТА НАМАГАЄМОСЯ ВЦІЛІТИ, АГА.
