Про співтовариство
Все про все!Шукати в архіві
Важливі замітки
Британець, про так званих майданутих - "активістів муйдану"
- 24.02.15, 11:20
Британець, про так званих майданутих - "активістів муйдану", внаслідок яких і стільки людей гине на на Сході -
""Активісти Майдану - найгірші, серед них багато безробітних, у яких немає ніяких цілей в житті, - каже" Шафран ". - Вони вступили в армію, але не бажають навчатися дисципліні. Коли я намагався чогось їх навчити, вони говорили: хто ти такий, щоб вчити нас, та я на Майдані пляшки із запальною сумішшю кидав ... "
=="Вчив українських солдатів британець - про поразки Києва
22 лютого 2015
Поразки української армії британський військовий пояснює поганою підготовкою особового складу та некомпетентністю командирів
Газета Sunday Times публікує розповідь відставного британського військовослужбовця, який за власною ініціативою відправився на Україну, щоб допомогти у підготовці українських солдатів, які борються проти сепаратистів.
У публікації названий лише його армійський позивний - "Шафран". Він стверджує, що в лавах української армії панує розлад, а половина втрат серед особового складу пояснюється поганим озброєнням і амуніцією, а також вогнем по своїх.
Остання поразка українських сил під Дебальцеве, на його думку, відбулося через відсутність бойової підготовки та дисципліни у солдатів і помилок командування.
Передбачувана катастрофа
"6 з 10 втрат серед українських добровольців відбуваються в результаті вогню по своїх і невміння правильно поводитися зі зброєю, - стверджує" Шафран "- 40-річний британець українського походження, що пройшов Афганістан і Близький Схід. - З самого початку було ясно, що Дебальцеве обернеться для України катастрофою, однак військове командування і політичні лідери загальмовано спостерігали за тим, як вона розгорталася ".
Лондонець "Шафран", батько двох дітей, звільнився з британської армії в травні минулого року і відправився на Україну, щоб приєднатися до боротьби проти сепаратистів.
Спочатку йому запропонували провести підготовку Національної гвардії, загону добровольців, у яких практично не було військової підготовки. Після цього "Шафран" боровся разом з добровольцями на сході України, в тому числі і в Дебальцевому.
І хоча він високо відгукується про підготовку українського спецназу, самі українські командири, на думку "Шафрана", не готові до ведення гібридної війни з Росією.
Росія заперечує свою участь у конфлікті на сході України, але визнає, що там воюють і росіяни, яких у Москві називають "добровольцями".
"Командири плутають тактику зі стратегією"
"Військове начальство настільки некомпетентно, що це ставить під загрозу життя особового складу, - стверджує відставний британський військовий. - Командири плутають тактику зі стратегією, вони починають наступ, не попереджаючи один одного і без всякої стратегічної необхідності".
Все, що я побачив на Україні, повністю суперечить тому, чого мене вчили в британській армії "
"Шафран", відставний британський військовослужбовець
Хоча на боці України борються близько 30 добровольчих батальйонів і ряд регулярних частин, "кожне угруповання веде свою власну війну, - вважає" Шафран ". - У них немає централізованого командування, вони не координують свої дії і навіть не працюють на одних радіочастотах, що зводить нанівець можливість зв'язку ".
"Шафран" розповів, як учив своїх товаришів по зброї користуватися цифровими радіопередавачами, які дозволяють шифрувати послання, проте українські бійці воліють користуватися звичайними мобільними телефонами, бо так зручніше, хоча їхні переговори з легкістю перехоплюються і розшифровуються за допомогою обладнання, яке "Росія постачає сепаратистам ".
"Вони не тільки користуються мобільниками, але ще й посилають повідомлення в Twitter і розміщують свої фото в Facebook, - нарікає" Шафран ", в січні повернувся додому до Великобританії. - Все, що я побачив на Україні, повністю суперечить тому, чого мене вчили в британській армії ".
Йому навіть довелося вчити своїх підопічних, як користуватися протитанковими ракетами українського і радянського виробництва та іншою зброєю, спираючись на свій армійський досвід.
При цьому, за словами "Шафрана", серед українських новобранців процвітає бравада і хвастощі. Особливо цим, за його словами, відрізняються ветерани Майдану.
"Активісти Майдану - найгірші, серед них багато безробітних, у яких немає ніяких цілей в житті, - каже" Шафран ". - Вони вступили в армію, але не бажають навчатися дисципліні. Коли я намагався чогось їх навчити, вони говорили: хто ти такий, щоб вчити нас, та я на Майдані пляшки із запальною сумішшю кидав ... ""
http://www.bbc.co.uk/…/02/150220_uk_soldier_trained_ukraini…
Explosive Court Case Puts Ukraine's Chocolate King in Dock
- 24.02.15, 11:11
===Маючи на руках архітектурний проект, виконаний Хадсоном, керівництво «Рошен» вирішило привласнити 40% від тієї суми, яку потрібно було ще виплатити цієї архітектурної компанії. Хадсон був налаштований на те, що доведеться торгуватися з приводу ціни і додаткових платежів, але він був просто шокований тим, що насправді сталося.
Приголомшений побаченим, він покинув офіс компанії "Рошен". "Я був просто шокований, - сказав Хадсон. - Ми зробили для них гарну роботу, а вони просто вирішили нам не платити, тому вони відчували себе більш великими і більш сильними, ніж ми. Це було питання сили, а не права.
З урахуванням їхніх всіляких благодіянь у Вінниці, не потрібно було бути генієм, щоб зрозуміти наступне - у них будуть дуже хороші зв'язки з судами. У нас не було ресурсів для того, щоб боротися з такою великою компанією, як "Рошен", на її домашній території".===
Але зараз архітектори таки вирішили посудитись... wink emoticon
Xaxanbky
- 23.02.15, 10:32
Увидел сюжет о шествиях по поводу годовщины переворота. Гнетущее впечатление. Страна у края пропасти, уровень жизни уже на уровне Анголы (а будет намного хуже), на Донбассе люди гибнут сотнями почти каждый день, а они до сих пор не поняли всей трагичной ошибочности действий людей на майдане год назад.
Понятно, что пока нет условий, чтобы были наказаны те, кто организовывал майдан и раскачивал социальную истерию. Это ясно. Большинство организаторов множественных провокаций либо сегодня у руководства страны, либо за границей. Но самое страшное в том, что в Украине все еще есть огромное количество людей, которые не понимают всю преступность того, что произошло. Пока люди не поймут, что как только мирный протест превратился в вооруженное противостояние с милицией, и они продолжили в нем участвовать, они уже стали преступниками. Нужно было вовремя наказать даже тех, кто в "оранжевую революцию" захватывал правительственные здания. Это все уголовные преступления. Я уже не говорю о попытках свергнуть президента страны силовым способом. Люди не понимали, что страна уже живет в войне, когда выходили на майдан? После разжигания майданной истерии война экономическая очень быстро превратилась в настоящую.
Трагедия на Донбассе - прямой результат непонимания самого важного: нельзя ради благих целей нарушать закон. Это лишь увеличивает беззаконие и хаос. И всегда хаосом пользуются внешние силы. Когда люди подонков и преступников делят на "своих" и "чужих", прощая своим все, они убивают даже надежду на законность и правосудие.
Покайтесь люди за майдан!
- 21.02.15, 16:11
***
- 19.02.15, 10:56
Остання за часом хвиля мобілізації до ЗСУ викликала бурхливу громадську реакцію. У деяких областях, насамперед на заході України, чимало військовозобов’язаних її проігнорували, саботуючи заклики військкоматів, виїжджаючи за кордон, переховуючись від повісток тощо.
Від найбільш патріотичних областей, які завжди були в авангарді боротьби за самостійність України, такого не чекали. Тому деякі накинулися насамперед на галичан, звинувачуючи їх у небажанні захищати Батьківщину. Зокрема, відомий волонтер і радник міністра оборони Дмитро Бірюков почав у фейсбуці шпетити наших співгромадян, не вибираючи виразів. А даремно. Галичини у XX столітті зробили для України неймовірно багато. І серед героїв Небесної Сотні вони представлені більш ніж високим відсотком, і в добровольчих батальйонах їх вистачає. І в 2014 році особливих проблем із мобілізацією в тих регіонах не було. Що ж сталося?
Некомпетентність і неправда – лице влади
Західна Україна, яка була однією з найактивніших сил обох Майданів, за рік переконалася в тому, що майданівські «люди сцени» знову обдурили народ. Ніщо з обіцянок практично не виконано, ніхто з попередньої влади не покараний, олігархи, які підтримували Януковича і фінансували сепаратистів на Донбасі, живуть здебільшого в Києві, ні від кого не переховуються і чудово почуваються. Більше того, продовжують впливати на політику держави. Оновлення в системі влади не відбулося, бо змінюють керівників, а не систему.
Чимало галичан, воюючи в АТО, бачили, як у визволених містах Донбасу на керівництво знову призначають тих, хто співпрацював із сепаратистами, та й сам, власне, є сепаратистом і прихильником Путіна. Бачили, як у зоні АТО процвітає бізнес олігархів, незважаючи на бойові дії. Вони бачать президента, який публічно бідкається, що вже багато місяців не може продати свої підприємства в Росії і на окупованих територіях України. Хто піде під прапори Верховного, який має фабрики на землі країни-агресора? Чи міг Франклін Делано Рузвельт під час Другої світової війни мати завод у Токіо?
Дратує постійна брехня влади: війну називають АТО, казали, що не можна запроваджувати воєнний стан, бо Україні не дадуть грошей МВФ, хоча ще в жовтні 2014 року глава Представництва МВФ в Україні Жером Ваше заявив, що фонд не припинить допомогу Україні і за воєнного стану.
Кадрова політика влади вкрай непродуктивна. Її символи: Гелетей, Гонтарєва, Ярема… Список далеко не повний. А чого варте призначення на посаду шефа Адміністрації президента лобіста російської і проросійської преси в Україні пана Ложкіна? Це він виграє інформаційну війну проти Кремля?
Президент Порошенко зробив усе, щоб у новому парламенті було потужне представництво вчорашніх сил: це й збереження 50% мажоритарної квоти на виборах, це й проведення виборів у де-факто контрольованих сепаратистами місцевостях Донбасу (де за Юхима Звягільського проголосувало аж 2 тисячі виборців!), це й відмова на виборах від ідеологічного протистояння з «Опозиційним блоком», це й «зливання» округів цій публіці. А тепер у Верховній Раді під час голосування з питання боротьби проти антидержавної пропаганди в медіях де-факто склалася нова більшість у складі «Блоку Петра Порошенка» і «Опозиційного блоку», які разом провалили законопроект про закриття антиукраїнських ЗМІ під час війни, що є дозволом на підривну пропаганду.
Почуття багатьох українців, у тому числі галичан, висловив кримський письменник Валентин Бут: «Я не можу чомусь останнім часом позбутися відчуття, що дими на вулиці Грушевського і кров Інститутської стали початком очищення для моєї нації, та, на жаль, не для влади, бо від неї й досі тхне брехнею, облудою, некомпетентністю, зрадою». Боюся, після новітньої угоди в тому ж Мінську ця оцінка зайвий раз підтвердиться.
На щастя, Давид не був бізнесменом
Хіба народ, насамперед політично активні галичани, цього не бачить? Утруднення з мобілізацією пов’язані з украй низькою довірою суспільства до вищого політичного і військового керівництва. І це заслужена недовіра, адже, як казав Авраам Лінкольн, «можна якийсь час дурити весь народ, можна тривалий час дурити частину народу, але не можна весь час дурити весь народ». Ці слова треба золотими літерами викарбувати у владних кабінетах…
Населення Галичини завжди було готове збройно стати на захист України. Але їм дуже важко зрозуміти «дивну війну», що її майже півроку вела чинна влада, коли солдатам забороняли стріляти по ворогах, коли вони повинні були тупо сидіти в шанцях і на блокпостах, де їх безконтактно вбивали російські «Гради» і «Смерчі». А за їхніми спинами відбувалася таємна дипломатія «договірняків». Чого лише варті нескінченні порошенківські криваві «мінські перемир’я»… Народ не може збагнути багатьох непідвладних здоровому глузду речей і реагує по-своєму.
Автор чув виступ по радіо підполковника-«афганця», учасника Майдану і АТО Кривоносова. Він розповів, що на українських заводах можуть випускати суперсучасні протитанкові системи «Скіф», які на відстані 5 кілометрів пробивають броню завтовшки 1 метр. Терористи «ДНР» і «ЛНР» уже заявили, що якщо на українській стороні з’явиться масово така зброя, то вони у танки не сідатимуть. Для ЗСУ це дуже актуально, адже завдяки «перемир’ям» терористи вже мають повноцінну танкову армію (понад 800 броньованих машин). І що ж влада? Під тиском громадськості вона придбала для армії аж 10(!) таких комплексів…
На сході героїчно воюють добровольчі батальйони («Правого сектору», ОУН, «Донбас», «Айдар» і т.д.), але їх постійно намагаються розформувати або знеособити, поставивши під контроль радянських генералів, які постійно демонструють брак елементарних навичок стратегічного і тактичного мислення. У цьому сенсі дуже зворушує пояснення вітчизняних стратегів щодо трагедії під Іловайськом, мовляв, ніхто не очікував, що російська армія завдасть удару по нашим військах. І це вони не очікували після Криму, Придністров’я, Абхазії, Південної Осетії, Грузії 2008 року…
І чи варто дивуватися проблемам із мобілізацією, коли Верховний головнокомандувач робить заяви, що не сприяють підвищенню бойового духу армії? В інтерв’ю польському телеканалу президент Порошенко сказав: «Ми створили нову армію, яка може стримати терористів, але військовою силою не завершимо цей конфлікт. Росія має мільйон солдатів, найбільшу і найсильнішу армію в світі, ми не можемо протистояти їм». Хтось би мав нагадати Порошенку, що Червона армія в 1939 році за кількістю перевищувала все населення Фінляндії. Якби вождь фінів маршал Карл-Густав Еміль Маннергейм думав і виступав так, як нинішній глава України, то Фінляндія гарантовано стала б ще однією республікою СРСР. А згадаймо Афганістан, який не лише вистояв, але й сприяв розпаду Радянського Союзу. І ще до відома Порошенка: найсильнішою армією світу є армія США. Після неї – армія Китаю (з необмеженим мобілізаційним резервом і також з ядерною зброєю).
У Біблії є чудовий сюжет про битву низенького Давида з велетнем Голіафом. Але Давид був воїном. Якби він був бізнесменом, то ніколи не переміг би великого і могутнього ворога…
Ігор Лосєв – кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології НаУКМА
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
СОнька
- 18.02.15, 11:13
