Доблесть рускаго аружія: хлопай в ладоши і плі)

Доходило не те що до якихось дивних чи неоправданих явищ, а просто до чогось такого, чому й назви прибрати трудно, бо назва «курйоз» була б занадто слабою кваліфікацією. Загальна «система» вимагала того, щоб справа робилася чи завдання виконувалося не по суті, а лише формально, напоказ. На цьому плодючому ґрунті виростали знамениті квітки. Для ілюстрації один лише факт. «Форма» вимагала, щоб вояки по команді «плі» (стріль) стріляли всі як один. Чи вони «по суті» вміють стріляти – це не так важливо. Отже, коли в армії забракло зброї, то й резервові батальйони далекого запілля мали обмаль гвинтівок для навчання нових вояків. Тому один (в може, й не один!) запільний «герой» навчив своїх вихованців стріляти «залпом» не більше, не менше, як … у долоні, ц.зн. по команді «плі» всі плескали в долоні, причому строго вимагалось, щоб плескали всі як один. А що вони не тримали ніколи в руках гвинтівки, - це мабуть запільний «герой» уважав за річ другорядного значення , бо ж він сам був продуктом «системи», для якої головну роль грала форма. Отже, замість того, щоб з невеликою кількістю гвинтівок вивчити по черзі всіх вояків з ними поводитися та вміти з них стріляти, той «герой» волів вивчити їх ляскати в долоні, бо навчити при малій кількості гвинтівок велику кількість вояків стріляти «по суті» - це справа довга і трудна, а «по формі», ц.зн. ляскати в долоні, можна доволі скоро й легко вивчити хоч цілу армію. Коли ж ці «формальні» стрільці долонями прийшли на фронт і взяли уперше, очевидно, до рук гвинтівки, то на інспекції при команді «плі» вони спочатку не знали, що робити, а потім поклали гвинтівки на землю (стояли на коліні) і … ляснули в долоні. Чи могла б людська фантазія видувати щось подібне, я не знаю, але «система» це завдання виконувала щодня прекрасно, бо вона мала своїх ретельних виконавців.
Мені мало доводилося бачити серед кадрових старшин таких, які б не тільки чесно виконували добровільно прийняті на себе обов’язки військової людини, але які б активно поборювали й негативні наслідки знаменитої російської «системи».

Микола Галаган. Із моїх споминів...