Коротко про п'ять квіток.

Чорнобривці.
Батьківщиною рослини вважають Центральну Америку, де в Мексиці та південних регіонах Сполучених Штатів зустрічаються дикі різновиди рослини.
В XVI столітті чорнобривці були завезені в Іспанію і звідти швидко поширилися по всій Європі, Малій Азії та Північній Африці. Чорнобривці – одні з перших заморських рослин, привезених до Російської імперії, де були відомі спочатку як «африканські квіти».

Мальва.
Мальва до нас потрапила з Середньої Азії в XV столітті. Мальву вирощували ще в Стародавній Греції і в Стародавньому Єгипті.

Айстри.
Понад 200 років тому в сади Європи вперше була завезена айстра однорічна з Китаю або Кореї, де вона росте в дикому стані. А в середині XVIII століття в Англії були отримані перші рослини з махровими суцвіттями. Однак широкою популярністю у квіткарів усього світу китайські айстри стали користуватися з початку XIX ст., Після того як у Франції садівник Трюффо створив розкішні екземпляри різноманітного забарвлення, названі пізніше Піоновіднимі айстрами. З XIX століття основним центром селекції айстри стала Німеччина.

Півонія.
Батьківщиною є Китай. Культивувати півонії стали древні китайці, і сталося це приблизно дві тисячі років тому. Відомо, що до 16 століття в Китаї було 30 сортів цих чудових рослин. Півонії у Китаї вважалися квітами імператора.
В Україну потрапили на початку 1700-х років.. Називали їх «панськими квітами». Ймовірно, тому, що півонії були одним з головних прикрас поміщицьких садиб.