Сонет віри
- 29.01.16, 20:11
- Просвіта
СОНЕТ ВІРИ
Ніщо в житті безслідно не зника,
Що твориться глибинно, не з нагоди,
Як та вюнко-срібляста нить струмка,
Що до ріки несе прозорі води.
Жага людських діянь! Чи не така
Твоя одвічна суть в єстві природи?..
Хай труд твій в когось сумнів виклика –
Трудись без похвали і нагороди.
Я сам в труді упертім повсякчас
Себе, було, запитував не раз:
Кому? Навіщо ти копав криницю?
А потім взяв, любистком вислав дно
І з гордістю подумав: все одно,
Адже до неї прийде хтось напиться.
© Григорій Коваль
0
Коментарі