Дефекти демократії, або чому її ніколи не було і не буде...
- 24.10.08, 19:21
- Просвіта
При таких умовах демократія не могла протиставитися розкладаючим її силам. Її політична слабість і світоглядова розгубленість особливо виразно позначилася після світової війни, коли на підставі нею-ж толерованих законів, до участи в державному керуванню прийшли такі політичні течії,- мета яких полягає в зруйновані і держави, і самої демократії. Тут ми маємо до діла вже з виразною "артеріосклєрозою" демократії, з цілковитим занепадом її само охоронного інстинкту, і з безнадійно-маняцьким доведенням її засад "політичної свободи" до повного абсурду!
Причини цього лежать насамперед в певних дефектах її ;державно-політичного устрою. Як відомо, приймаючи нарід за суверена держави, демократія свій устрій побудувала на засадах виборного представництва, себто парламентаризму. Коли парламентарна система давала певні користі раніше, то тепер позначається вона цілою низкою органічних хиб. Зростаюча боротьба політичних - класових і господарських інтересів привела до створення чисельних партій, груп і фракцій. Використовуючи політичну свободу демократії і часто з'являючись відображенням егоїстичних інтересів різних, іноді виразно антисоціальних, груп, всі вони намагаються впливати через парламенти на державне керування, часом дуже мало оглядаючись на загальні національні інтереси.
В стремлінню здобути виборчі голоси, партійні чинники послуговуються різного роду груповими блокуваннями, закулісними інтригами, неморальними компромісами, підкупом і корупцією, як також і штучними засобами впливання на суспільну опінію в бажаному для них напрямі. Ці методи профанують і викривлюють значіння самого виборчого принципу, і перетворюють проголошену демократією за "святе святих" свободу слова й думки в спекулятивний середник збаламучення, засліплення, обдурення і провокування народніх мас з одною метою: "вибити" з них побільше голосів за кандидата даної партії...
Сучасний парламентаризм витворює свого роду "спеціалістів" від політики, цілком відірваних від народного ґрунту. Партійні комітети стають "торгівельними бюрами", де можна купити-продати суспільний інтерес по в подобі. Це давно вже привело до скупчення в проводі партій різних неморальних суспільних покидьків, а самій політичній діяльності надало в народній опінії характеру несумлінного і своєкорисного гешефтмахерства. В наслідок - найкращі, здібні, творчі елементи суспільства з відразою відвертаються від політики.
Ці всі обставини унеможливлюють для демократії творення авторитетної влади, спричинюються до постійних урядових криз і виключають конструктивну, розраховану на довший час, державну політику. Водночас приводять вони до своєманітного парадоксу демократії, коли формальне народоправство, замість служити інтересам народу, отже, більшості,- обертається в середник його використання в руках меншости. Вся ця профанація народоправства відбувається при лицемірному голошенню "високих" ідей, ще більш понижуючих в суспільній опінії їх авторитет і вартість
Сціборський М. Націократія
Пі.Сі. Хто ще не знає чим відрізняється демократія від соціалізму, соціалізм від комунізму, комінізм від фашизму? Вчимося, думаємо, щоб не бути маріонетками в руках жидо-комуно партій, яких самі ж(нах) обираємо
.
Пі.Сі.Сі. Голосуємо за тих, кого ще не було в парламенті, або проти всіх.
Пі.Сі.Сі.Сі. Нас врятує здоровий націоналізм
Причини цього лежать насамперед в певних дефектах її ;державно-політичного устрою. Як відомо, приймаючи нарід за суверена держави, демократія свій устрій побудувала на засадах виборного представництва, себто парламентаризму. Коли парламентарна система давала певні користі раніше, то тепер позначається вона цілою низкою органічних хиб. Зростаюча боротьба політичних - класових і господарських інтересів привела до створення чисельних партій, груп і фракцій. Використовуючи політичну свободу демократії і часто з'являючись відображенням егоїстичних інтересів різних, іноді виразно антисоціальних, груп, всі вони намагаються впливати через парламенти на державне керування, часом дуже мало оглядаючись на загальні національні інтереси.
В стремлінню здобути виборчі голоси, партійні чинники послуговуються різного роду груповими блокуваннями, закулісними інтригами, неморальними компромісами, підкупом і корупцією, як також і штучними засобами впливання на суспільну опінію в бажаному для них напрямі. Ці методи профанують і викривлюють значіння самого виборчого принципу, і перетворюють проголошену демократією за "святе святих" свободу слова й думки в спекулятивний середник збаламучення, засліплення, обдурення і провокування народніх мас з одною метою: "вибити" з них побільше голосів за кандидата даної партії...
Сучасний парламентаризм витворює свого роду "спеціалістів" від політики, цілком відірваних від народного ґрунту. Партійні комітети стають "торгівельними бюрами", де можна купити-продати суспільний інтерес по в подобі. Це давно вже привело до скупчення в проводі партій різних неморальних суспільних покидьків, а самій політичній діяльності надало в народній опінії характеру несумлінного і своєкорисного гешефтмахерства. В наслідок - найкращі, здібні, творчі елементи суспільства з відразою відвертаються від політики.
Ці всі обставини унеможливлюють для демократії творення авторитетної влади, спричинюються до постійних урядових криз і виключають конструктивну, розраховану на довший час, державну політику. Водночас приводять вони до своєманітного парадоксу демократії, коли формальне народоправство, замість служити інтересам народу, отже, більшості,- обертається в середник його використання в руках меншости. Вся ця профанація народоправства відбувається при лицемірному голошенню "високих" ідей, ще більш понижуючих в суспільній опінії їх авторитет і вартість
Сціборський М. Націократія
Пі.Сі. Хто ще не знає чим відрізняється демократія від соціалізму, соціалізм від комунізму, комінізм від фашизму? Вчимося, думаємо, щоб не бути маріонетками в руках жидо-комуно партій, яких самі ж
. Пі.Сі.Сі. Голосуємо за тих, кого ще не було в парламенті, або проти всіх.
Пі.Сі.Сі.Сі. Нас врятує здоровий націоналізм
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
8
Коментарі
Гість: PR3D4T0R
124.10.08, 19:47
В умовах дикого капіталізму я за анархію.
Гість: Ogin
224.10.08, 19:52
Плутаєшь демократію з партійними списками... А здорового націоналізму нема зараз в Україні, бо "щихі укхаїнці" чомусь усі жиди...
Гість: PR3D4T0R
324.10.08, 19:52Відповідь на 1 від Гість: PR3D4T0R
Єдина проблема - після неї (анархії) вороття не буде.
Живи, як умієш. Людина вижила, бо зуміла пристосуватися. Хтось змінює навколишнє середовище під себе, хтось змінює себе, відповідно до середовища. Але обоє ПРИСТОСОВУЮТЬСЯ. Для когось відповіддю можуть бути парламентські вибори, хтось дивиться далі, хтось зовсім в іншу сторону... Живем, хто як уміє. Живем і вчимося. Вчимося виживати. Може, колись і жити почнем...
Plast
424.10.08, 19:55
В дупу демократію!
Mamay_
524.10.08, 20:04Відповідь на 2 від Гість: Ogin
Я не путаю, читай ще раз уважно! Річ в утопічній природі самої демократії...про це й мова. Затр-ане гасло рівності ніколи ніде не втілювалося в життя, крім нехристиянської Руси і війська Запорозького, я про це писав.
Гість: Ogin
624.10.08, 20:10Відповідь на 5 від Mamay_
Коли про демократію в Елладі балакали, там люди людьми володіли як худобою, а зараз українців дехто має як бидло, бо ми самі це дозволили...
Mamay_
724.10.08, 20:16Відповідь на 6 від Гість: Ogin
На українській землі ніколи не були рабства, доки ми (українці) самі десь не опинялися в рабсті. То до чого тут Еллада?
Гість: Ogin
824.10.08, 20:21Відповідь на 7 від Mamay_
До християнства рабства не було, але термін "демократія" виник саме у Елладі і він не мав нічого спільного з "равенством"...
Mamay_
924.10.08, 20:28Відповідь на 8 від Гість: Ogin
Мова про сучасний суспільно-політичний устрій, а не про виникнення і походження слова
Гість: Ogin
1024.10.08, 20:32Відповідь на 9 від Mamay_
Вивчи сучасну історію Північної Европи, там де справднє народоуправління.