***

І можливо, я б не так зациклювалася на темі виборів, якби... Без пафосу, якби мене не гризло усвідомлення і жах, скільки життів покладено на вівтар "Чого?"

Я б хотіла обрати молодих і "правильних", але сумніви, мене зупиняє їх майстерність жити з арахунок грантів. Бо ніби красива картинка, але життя демонструє у молодих кандидатів уміння піаритися, малювати картинку своєх неперевершених досягнень у 20-ть з коротюсіньким хвостиком і воланням про те, що жити молодим.

Та ніби і моє покоління ще не старе. І не думаю, що вважатиму себе старою й через років двадцять (ха-ха, от хочу на цих 20-літніх подивитися років через стільки ж: якою буде їх передвиборча риторика). Моїх ровесників стало модно називати "совком", але... Нам було тоді також 20-ть, коли була "революція ан граніті", коли платили зарплату мільйонами й купонами, коли не було ні харчів у магазинах, ні роботи. І багатьом із нас довелося обміняти дипломи про вищу освіту й потенційні кандидатські на місця на базарах, щоб виростити й виховати оцих нинішніх самовпевнених ілюзіоністів.