Етруська читається)

Поряд із прочитанням Фестського диску, великою заслугою цього вченого (Г.С. Гриневичем) є розшифрування етруського письма. Адже протягом багатьох століть воно вважалося таким, що не підлягає розшифруванню. Ще римляни говорили: «Etrusan non Legatur» (Етруське не читаєтсья). А все, тому, що намагаються проникнути в таємниці етруської мови, вчені використувували всі мови світу (навіть японську!), а тільки не ту, яку треба було – українську. Бо якби, скажімо, навіть школяр – двієчник з України, прочитав, наприклад, такий етруський напис: «Мила Ляле, моя красо!», товін неодмінно вигукнув би: «Та це ж по-нашому!». Та вченим така думка і в голову не спала. Мовляв, чи можуть ці хуторяни мати якийсь стосунок до народу, який створив давньогрецьку й римську культури і став у Римі елітною верствою патриціїв! А потім, коли українське коріння етрусків та їх мови стало вже незаперечним, відбувся буквально психопвталогічний випадок у науці: така вже була непереборна алегорія до всього українського, що великодержавні шовіністи воліли ліпше визнати етруську мову «нон лігуар», ніж українською.

Напис на стіні гроту, знайдений у 1690р. Мовою етрусків:
- переклад українською

Напис на кришці поховальної урни:

Переклад українською:

Переклад українською:

Напис на кресалі:
Переклад українською:

Напис на каменю:
Переклад українською:

Пі.Сі. Етруська читається! Більш довгі написи лінь набирати: хто шукає той знаходить!!! Дерзайте діти
Пі.Сі.Сі. Чорним на червоному, підкреслив типові українськи початки, хоч наші мови розділяють тисячі років, те, що вони мають одні й ті ж витоки очевидно.

Посилання: Олексій Губко. Психологія українського народу. Кн. 1.: Психологічний склад праукраїнської народності. К.: ПВП "Задруга", 2003р. - 400с.