***2

А після цього розпочався другий штурм, яким нас і вибили з будівлі. Перший поверх відчайдушно боронило чоловік із 30 особового складу, але за відсутності не те що зброї, а й навіть спецзасобів, ця затія була заздалегідь приречена.

Протестувальники вирвали ґрати, до начальника управління пішли парламентери, тим часом штурм тривав. Ледве відтіснили натовп із внутрішнього дворика, а штурмувальники вже вилізли і на другий поверх.

У цей момент голова обласного управління СБУ Олександр Петрулевич наказав роззброїти чергову службу, аби "не провокувати людей". Випадок просто безпрецедентний, у прапорщиків і чергового офіцера завжди є табельна зброя.

Співробітники на свій страх і ризик виносили документи на собі.

У згаданій зброярні була не лише звезена зброя, але й здані "Альфою" за наказом їх стволи.

Зброярня була замінована на випадок штурму – у разі підриву будівля би завалилась, але тоді би точно арсенал не дістався нікому, однак підрив так і не було здійснено.

Я не знаю, чи буде прапорщик давати свідчення проти генерала, але Петрулевич наказав одному з працівників "узяти ключі і відімкнути для цих людей зброярню". А що з мінуванням? А ключ на підрив - тільки у Петрулевича. Підриву не сталось.

Керівництво ж було зайняте власною втечею – пакувались, виганяли машини. Петрулевич сидів у своєму кабінеті. Його заступник бігав по управлінню і кричав усім, хто намагався знищити секретні документи, що "усі підуть під суд, трибунал, розстріл".

Команд про утримання будівлі чи оборону, чи взагалі будь-яких команд особовому складу не надходило.

При цьому накази мали бути прості, великого розуму не потребували – вивезення або знищення зброї та документів. Інакше - кому ми їх залишаємо, якщо покидаємо управління?

Чорт з нею, з будівлею – шифрувальні машинки та спецтехніку можна побити. Натомість вона дісталася ФСБ.

Після захоплення Луганського обласного управління СБУ бойовики в інтерв’ю повідомили, що бронежилети та зброю їм дозволив узяти особисто начальник СБУ, який "достойно тримався" і якого вже ввечері після захоплення управління відпустили. Терористам дістався арсенал зброї, зібраний з усього району, та секретні документи.

Свої дії сепаратисти пояснювали так: захоплюють будівлю, аби була "народна влада", аби не було "фашистів та укропів".

Серед штурмуючих пізніше, після перегляду відео, виявили колишніх співробітників правоохоронних органів і російських військових, перевдягнутих у цивільне. Однак не вони керували захопленням. Очевидно, їх завезли, бо вже тоді був подальший план щодо захоплення наступних установ, вивішування над ними російських прапорів.

Основною ж масою було місцеве населення, звезене з довколишніх шахт, воїни-"афганці", а також певна частина маргіналізованих верств населення.

Варто додати, що штурму сприяла певним чином міліція. Один із керівників штурму проходить за агентурними списками, як міліцейський агент.

Нерішучість

У наступні дні Андрій Парубій намагався організувати штурм управи, аби відбити її назад. Його помилка була в тому, що пропонував штурмувати взагалі без підготовки укріплену будівлю, в якій сиділи люди з кулеметами.

Мало того, що сепаратисти захопили значний арсенал зброї, за ніч вони ще й стягнули в очеплення людей і журналістів. Аби коли розпочнеться штурм, люди прикривали бойовиків тілами, а все це знімалось для телебачення – мовляв, от, карателі з СБУ розстрілюють мирних людей.

"Альфа" штурмувати відмовилася і правильно зробила. Інакше тоді в нас не було б зовсім ніякої "Альфи".

Парубій також пропонував сепаратистам гроші, аби вони покинули будівлю. Начебто пропонував 100 тисяч доларів. Але як це може бути цікаво людям, котрі зброї захопили мільйонів на три?

Найоптимальнішим варіантом було би блокувати будівлю: відімкнути воду, світло, газ, каналізацію, відвести людей, потім, напевне, можна було б і "кришити" будівлю, хоч авіацією. Інакше ніяк. Там товстезні цегляні стіни, укріплений район.

Однак цей сценарій дуже жестяковий. А наше керівництво не полюбляє таких.

Попередження

За кілька тижнів до подій 6 квітня було зміщено з посади начальника відділу внутрішньої безпеки. Взагалі цей відділ практично не працював на той момент.

За 4 дні до захоплення ми написали документ про активність у соцмережах – туди активно закидували повідомлення про те, що управління потрібно захопити. Описувалось, як саме. Пізніше ми вирахували, що це були фейкові аккаунти, через які робило "вкидування" ФСБ.

У ньому розписувалось, що потрібно роззброїти "Альфу", попереду пустити жінок і дітей.

Пише якась, умовно, "Маша Іванова" буцім із Луганська в себе на "стіні" таке, а ми бачимо, що аккаунт із Москви чи Пітера публікує дописи.

Начальникові обласного управління доповідали про небезпеку захоплення двічі. На інформацію не відреагував.

Ми доповідали Петрулевичу регулярно, що в першу чергу потрібно відсторонити від посади Мірошника. Він був заступником голови обласної організації Партії регіонів, з Єфремовим працював із 2005 року й одночасно був гендиректором Луганської обласної телерадіокомпанії. Звідти вся антиукраїнська пропаганда і запускалась. До того ж, у них була мережа блогерів, журналістів, свої сайти, які це все "підігрівали".

Ми також писали шифровки Наливайченкові з проханням прибрати цього Мірошника з посади за такі справи. Якщо неможливо, мовляв, проти нього кримінальну справу порушити, то хоча б через Нацраду з питань телебачення і радіомовлення зняти його з посади. Останні розводили руками – "неубиваєма", мовляв, людина, не можемо його зняти, ніяких можливостей для цього.

Хто винен?

Що ж до самого Петрулевича, то відразу після Майдану саме його було призначено новим начальником СБУ в Луганській області. Сказав, що будемо вичищати авгієві стайні спецслужби, боротися з корупцією.

Він приїхав зі своїми заступниками, вони тут імітували бурхливу діяльність. Аналітика їх не влаштовувала, "давайте шпіонів, треба виконувати план!". Деякі співробітники радо грали в цю гру, підсовуючи йому в якості "впійманих шпіонів" ледь не звичайних людей.

Наливайченкові про ситуацію доповідали, він був у курсі, усіх все влаштовувало.

Окрім того, Петрулевич постійно влаштовував "чехарду" з кадрами. Звільняв і призначав людей. До речі, на 7 квітня була запланована чергова масова ротація – з перепризначеннями усіх керівників, аж до найнижчого рівня.

Подальша доля Петрулевича мені невідома. Одні кажуть, що після подій 6 квітня його призначили кудись у Львівську область заступником, інші кажуть, що він під судом в Одесі.

У нас досі у колективі не дійшли висновку, хто такий Петрулевич – Кім Філбі №2 чи просто ідіот. Кім Філбі - це відомий агент КДБ СРСР, який працював у Мі-6 у відділі по Радянському Союзу. І коли британська розвідка зробила великі успіхи в роботі щодо "совка", Філбі отримав завдання нівелювати ці здобутки. Як це робиться? Як не просто очолити спецслужбу, а паралізувати її роботу? Потрібно завантажити людей дурною роботою. Це називається "перемкнути увагу на "негодящій об’єкт”.

Вичищати авгієві стайні треба було починати з Мірошника, з депутатів облради, з того ж Єфремова. А в нас так заведено, що депутатів, а тим паче нардепів, не можна чіпати. І що ми бачимо?

Схема їхньої роботи була дуже проста – кожен узяв собі по округу. Дунаєв, колишній мер Лисичанська, постачав і надавав підтримку лисичанським бойовикам, Сергій Горохов (нардеп від ПР, - INSIDER) – постачав продукти, крім того, людей із його заводів змушували після змін іти стояти оточенням довкола захоплених будівель.

Ми також маємо інформацію про те, як це все фінансують: і з території РФ, і місцева політична еліта, що значно цікавіше.

І з Києва теж є вказівки сепаратистам, від деяких нардепів, як-от: Єфремова, Віктора Тихонова, Горохова.