повне "перезавантаження влади" а-ля 2005 рік

Депутаты Ирпенского горсовета собираются поставить руководить советом и его исполкомом «выходцев» из Партии регионов (ПР): Андрея Страховского и Игоря Борзило соответственно. Оба уже, как выяснилось, без пяти минут члены партии «УДАР». Именно об этом, по словам местных активистов, договорились вчера главные игроки: полномочный представитель УДАРа Константин Бедовой, первый заммэра Ирпеня Игорь Борзило, и браться Пацканы, один из которых - местный прокурор, а второй – нардеп и член политсовета УДАРа.

Все просто те пояснюється елементарно: ВЛАСНІСТЬ залишилася в тих самих руках, а ПРАВИЛА ГРИ не змінилися.

"Від переміни рил біля корита рівень бєзпрєдєлу по відношенню до простого народу не міняється".

===Любі "квадратікі"!

Ви на емоціях трішки відірвані від контексту. Я дійсно заперечувала і завжди заперечуватиму "майдани" як спосіб зміни влади, тому що поганого в революціях завжди більше, ніж хорошого. Зараз, наприклад, українці вже витоптали правове поле навіть не до континентальної плити, а вже забурилися під неї та стукають битами по панцирю черепахи, на якій, по слухам, стоять слони, які тримають Землю ;(

Я вважала та вважаю безглуздям стрибати в каструльках на головах під камлання виродків з реєстрової опозиції, які анітрохи не кращі, ніж виродки зі Злочинної Панди. Тим більше, що ніяких планів реформування країни у реєстрових опозиціонерів немає, а є лише плани на дерибан та передерибан, що вони вже кілька днів беззаперечно доводять. Про те, що по всій країні відбувається сценарій - 2005, коли всі ті самі дерибанщики перефарбувалися та залишилися на своїх місцях, ви вже і без мене знаєте.

Новим людям шлях в політику закритий - в "старі"партії їх ніхто не пустить, а "нових" у них немає

...Але я завжди з повагою ставлюся до людей, які воюють зі зброєю в руках, навіть якщо не розділяю їхніх поглядів, і тому завжди підтримувала Правий Сектор. Готовність померти зі зброєю в руках - це одна з найкрутіших чеснот в моїх очах.

Але - я категорично проти безглуздої загибелі, і тому стверджувала, що не варто стояти на відкритому Майдані, підставляючись під кулі, бо це смертельно небезпечно.

Я публічно - ПУБЛІЧНО закликала до партизанської війни проти відморозків-чиновників, суддів, прокурорів та політиків замість того, аби безцільно хуярити булижниками та коктейлями по підневольних ВВшниках, штурмуючи нікому не потрібну, пусту вулицю Грушевського.

Тому що я розуміла, що є достатня кількість бажаючих умити країну кров’ю, перестрілявши за допомогою снайперів десятки людей. Аби запобігти побоїську, я заклинала людей йти з Майдану та партизанити.

На жаль, мене не послухали, і багато десятків матерів зараз оплакують своїх дітей, які по факту загинули за те, аби до влади прийшли ті самі політикани, які вже при ній були.

В чому саме я неправа? Поясніть мені!

ЗІ. Можу навести таку аналогію. Вас хтось дико образив, ви в розпачі схопилися за ніж та отримали 15 років чи навіть ПЖ. Сидите ви у в’язниці і думаєте: "Треба було тримати себе в руках, забезпечити собі алібі та прикінчити тварюку втихаря". Помста та ненависть - це блюда, які найкраще смакують холодними.===

Я визнаю свою вину в тому, що доносила свої думки в неприйнятній для багатьох формі. Але я звикла спілкуватись щодня з п’ятьма крутими мужиками - чоловіком та чотирма синами, яким я без проблем кажу, що вони бовдури, якщо вони неправі, і їм навіть на думку не спадає на мене ображатись.

...Але я намагатимусь підстроюватись під різних людей, обіцяю.