Державність

Сьогодні майнула думка, що «незалежність» і «залежність»- це крайні, критичні оцінки, які притягують систему координат суб’єкт – об’єкті є не найкращими способами вираження державницького свята. Було б добреперейменувати «День незалежності» в «День державності України» чи
 «День відновлення державності України».

Відкриваю «Історичну правду», а все вженаписано :) ги  

Роздуми над святом української державності

"Такої ганьби не витримали б ні рівноапостольний Володимир, ні король Данило, ні славні гетьмани Сагайдачний, Дорошенко, Хмельницький та Мазепа, не змирилися б наші велетні духа Шевченко та Франко, а про Бандеру та Шухевича годі й казати.

Але, вже така вона, правда, що ніхто із колишніх, тим паче, теперішніх очільників держави та їхніх ватаг псевдо-елітних пройдисвітів та покидьків не можуть піднятися на рівень “державних мужів”, щоб думати високими категоріями. Їхні голови забиті куди більш прозаїчними та меркантильними планами і цілями."

Але я хотів навести ось яку цитату: 

Однак найглибше лихо Візантії, та й не тількиїї, а й усіх суспільств, що йдуть слизьким шляхом «цивілізації», полягало не вцьому збіднінні, а в тому, що влада все більше відокремлювалася від народу і зкінця 13 ст. припинила видавати нові правові норми, спрямовані на створеннянових структур. Патріотизм перетворився на порожній звук, віра залишила серця,а поняття самопожертви на благо батьківщини викликало сміх. І коли усім сталовсе одно, що буде з країною, вона остаточно пала.