Словянофілам

З того моменту, як словяни накинулися на римську країну, вони били, не зважаючи на вік, усіх, хто потрапляв їм до рук, так що вся країна, що утворює Іллірію та Фракію, була завалена трупами, залишеними переважно без поховання. При цьому вони не вбивали тих, хто потраплявся на їхньому шляху, мечем, сокирою чи якимось звичайним способом, але вони міцно вкопували у землю камені, кінці яких вони попередньо обточували, роблячи їх гострими, і по-звірячому саджали на них свої нещасні жертви, занурюючи в їхні тіла  вістря каменів, так, що останні проникали через усі нутрощі, й, у такий спосіб, позбавляли життя. Іноді ці варвари забивали у землю чотири міцних колоди, до яких прив’язували своїх бранців за руки і за ноги, потім починали невпинно завдавати сильних ударів батогом по голові, й, у такий спосіб, вбивали їх, як собак, змій чи інших небезпечних тварин. Інших вони замикали в їхніх будинках разом з биками і баранами, яких  не могли забрати з собою, і немилосердно спалювали їх. І в такий спосіб словяни винищили всіх, кого тільки знайшли на своєму шляху.

Прокопій Кесарійський у «Війні з готами» про навалу словян 551р.

Той таки рік, третій після смерті цезаря Юстина (581 р.), був відомий також вторгненням проклятого народу, що звався словянами, який пройшов усю Грецію, і область фессалонікійців, й усю Фракію, і захопив міста, й узяв безліч фортець, і спустошував, і палив, і захоплював людей у полон, і став панувати по всій країні, і оселився у ній, пануючи, і живе в ній без страху, немов би це його власна земля. І от чотири роки тепер минуло, а цезар (Маврикій) зайнятий війною з персами, і відіслав усі свої війська на Схід, і словяни живуть вільно на землі, і перебувають у ній, і поширились вдалину і вшир, настільки Бог дозволяє їх, і грабують, і палять, і беруть у полон. Й у грабунках дійшли навіть до зовнішніх стін Міста, і забрали всі імператорські табуни коней, числом багато тисяч, і все інше, що змогли  знайти. І навіть донині (585р.)… вони все ще розташовуються тут, і живуть мирно на російських землях, без занепокоєння і страху, і захоплюють полонених, убивають і палять,  і збагатилися вони золотом, і сріблом, і табунами коней, і зброєю, і навчилися воювати краще ніж ромеї, хоча спочатку були грубими дикунами, які не насмілюватися показатися з лісів і місць, захищених деревами, а щодо зброї, то вони навіть не знали, що таке, за винятком двох чи трьох метальних списів і дротиків.

Сирійський церковний історик Іоанн Егейський (Близько 507-585) про поселення словян на території Імперії.

Автори перебільшують у притаманній традиції, але цікаво, хто саме виступає під цим етноніом "словяни"???