Volodymyr Boyko :

‹ Українські військові гинуть за те, щоби Ахметов погодився передати Авдіївський коксохімзавод під оруду Кононенка й Кропачова та допустив у "Опозиційний блок" людей Медведчука. Загинути за це - святий обов'язок кожного свідомого українця.

Одночасно Кононенко й Кропачов влаштували блокаду товарних потоків Ахметова, найнявши Грішіна-Семенченка та профінансувавши цей перформанс. Тому все дуже серйозно - йдеться про забезпечення Порошенкові другого президентського строку.

У Ахметова зараз ситуація безвихідна. Якщо зупиняться пічі Авдіївського коксохіму - заводу гаплик. А якщо він почне робити якісь вибрики на ТЕЦ, тоді гаплик буде ще більш глобальний. Бо на сьогодні Кононенко вже віджав збагачувальні фабрики в сина Януковича й став перекривати Ахметову кисень, зокрема шляхом блокування залізничного сполучення з ЛНР.

Наразі в Ахметова один шлях - домовлятись, віддавати "Опозиційний блок" Медведчуку й брати Кононенка в компаньйони замість Новінського.

Продовжуючи тему: коли побачили, що блокада на Ахметова не діє, опоненти вдались до сильнодіючого засобу - знеструмлення Авдіївського коксохіму. Бо склалась ситуація, коли співпали інтереси й Порошенка-Кононенка, й Путіна-Медведчука. Порошенку потрібно залишити Ахметова без ресурсів й приборкати "Опозиційний блок" перед президентськими виборами, Росії - перетворити Медведчука на політичного гравця в Україні.

Медведчук і без того є офіційним представником СБУ. Але він досі не має ніякого іншого впливу на політичні процеси в Україні інакше, як через Порошенка.

Коефіцієнт корисної дії усіх цих "Українських Виборів" дорівнює нулю. Тому Медведчук (і це співпадає з бажанням Порошенка) хоче стати одним з очільників "Опозиційного блоку" та провести своїх людей у Верховну Раду на наступних виборах. А Ахметов, який контролює десь половину депутатської фракції "ОП" - категорично проти.

Тож Порошенко з Путіним зараз примушують Ахметова до миру, паралельно вирішуючи наболілі бізнес-питання Петра Олексійовича.

А те, що загине кілька десятків людей - так на те вона й велика політика, щоби не рахуватись з такими дрібницями. ›