Мало є народів у світі, які пов'язані з природою духовно так близько, як народ український – від матеріальних виявів (вишивки, квіти навколо хати і в хаті тощо) до духовних (мораль, пісні, релігія). У світі музичні знавці підкреслюють величезну силу творчого генія українського народу, що виявляється в українській пісні і мові, що засвідчують надзвичайно високі етичні ідеали українського народу, глибоке мистецтво звуку й слова. Німецький перекладач українських народних пісень писав: „Створити...

Читати далі...

       Серед найкращих цінностей людства, якими є істина, добро і краса, краса посідає особливе місце в житті людини. Вона здавна була об"єктом дискусій, зіткнення різних думок і уявлень. Важко визначити, коли у мові з"явилося поняття прекрасне, проте відомо, що історичні уявлення про красу нерідко суперечать одне одному. Від чого ж залежить уявлення про красу, яким є її вимір, які відтінки властиві їй?        У слов"янській поезії вродливу дівчину порівнюють із ласкавим сонцем -...

Читати далі...

Щойно абсолютно непомітно для громадськості минула дата першої згадки назви нашої країни. В інших країнах точно б не пропустили таку нагоду для популяризації своєї держави. У нас же – "тиха українська ніч". Між тим, безпам'ятство – чи не головна причина історичних бід та невдач. І це дуже справедливо: людині (чи народові) дається досвід, здобутий тяжкою працею і кров'ю його предків з тим, аби можна було не повторювати своїх та чужих помилок. А людина (чи народ) цим досвідом...

Читати далі...

Шановні друзі! Сьогодні, у міжнародний день рідної мови, свято української мови - одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана...

Читати далі...

    Ранньою весною повертається з вирію і чорногуз - великий птах з довгою шиєю і довгими міцними ногами. Коли він не летить, а крила його згорнені, то нам здається, що він весь білий, і тільки його хвіст (гуз) чорний. Коли чорногузвипростовує свої крила, ми бачимо, що це лише кінці крил та довге покривне пір"я чорне, а хвіст , як і все тіло, білий. Ймовірно, що від "Чорного гуза" походить і назва птаха. Але крім цієї, загальнопоширеної назви, у різних місцевостях України...

Читати далі...

Нашої заслуги в тім не бачу, Нашої не знаю в тім вини, Що козацьку бунтівливу вдачу Нам лишили предки з давнини. Нам і те не добавляє слави, Що вони од чужоземних сил Заступили землю кучеряву Горами високими могил. Бо коли, закохані в минуле, Прокуняєм свій великий час, Наша лінь нікого не розчулить Слава та відмовиться від нас Спогади докучливі, як нежить Що тій славі додадуть нове. Тільки тим історія нилежить, Хто сьогодні бореться й живе...

Читати далі...

     Гімн про любов. Любов над усе!      Коли я говорю мовами людськими і янгольськими, та любови не маю, - то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!      І коли я маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усі знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, - то я ніщо!      І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, - то пожитку не матиму жодного!      Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, ...

Читати далі...

Голоси, як звуки велетенської валторни    У народі кажуть, що журавлі вилітають з вирію на дванадцятій неділі після Різдва Христового. Голос журавлів - гучний, пронизливий, і чути його далеко, а особливо навесні, в тиху, безвітряну погоду. Іноді самих журавлів і не видно, бо летять вони дуже високо, але їхні голоси, як звуки велетенської валтори, чути цілком виразно...             Розумні і відважні    Журавлі - розуміні і відважні птахи. Вони дяльні з самого ранку і до пізнього вечора. ...

Читати далі...

Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи, де зорі ясні і де тихі води?- Я вранці голос горлиці люблю! Я скучила за дивним зойком слова. Мого народу гілочка тернова. Гарячий лоб до шибки притулю. Я вранці голос горлиці люблю...                                                  Ліна Костенко.

Звертання – граматично незалежний та інтонаційний відокремлений компонент речення чи більш складного синтаксичного цілого, що позначає особу або предмет, до якого безпосередньо звернена мова того, хто говорить або пише. Як правило, категоріальним засобом вираження звертання в українській мові є кличний відмінок (вокатив) іменника або будь-яка рівнозначна йому словоформа у поєднанні з особливою кличною інтонацією. Звертання буває поширене і непоширене, до його складу може входити прикладка або...

Читати далі...