Гей, нові Колумби й Магеллани

ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО

Гей, нові Колумби й Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани. Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді? Кораблі! Шикуйтесь до походу! Мрійництво! Жаго моя! Живи! В океані рідного народу Відкривай духовні острови! Геть із мулу якорі іржаві — Нидіє на якорі душа!.. Б'ються груди об вітри тужаві, Каравела1 в мандри вируша. Жоден вітер Сонця не остудить. Півень землю всю не розгребе! Україно! Доки жити буду. Доти відкриватиму тебе. Мріяти й шукати, доки жити, Шкварити байдужість на вогні!.. А якщо відкрию вже відкрите, — Друзі! Ви підкажете мені...