хочу сюди!
 

Лия

44 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 40-50 років

***

Нашої заслуги в тім не бачу,
Нашої не знаю в тім вини,
Що козацьку буннтівливу вдачу
Нам лишили предки з давнини.

Нам і те не добавляє слави,
Що вони од чужоземних сил
Заступили землю кучеряву
Горами високими могил.

Бо коли, закохані в минуле
Прокуняєм свій великий час,
Наша лінь нікого не розчулить,
Слава ж та відмовиться від нас.

Спогади докучливі, як нежить,
Що тій славі принесунь нове?
Тільки тим історія належить,
Хто сьогодні бореться й живе.

Василь Симоненко
17

Коментарі

Гість: Tery Presly

116.04.09, 22:54

Але ніби рядки незавершині...

    216.04.09, 23:01Відповідь на 1 від Гість: Tery Presly

    Але ніби рядки незавершині...Навпаки, все чудово завершено і змістовно викладено

      Гість: Tery Presly

      316.04.09, 23:03Відповідь на 2 від Mamay_

      досить змістовно, просто хотілося продовження

        Гість: Сергій +

        417.04.09, 08:49

        Виходить, що все в наших руках, варто лиш захотіти і не здаватись.
        Чудовий вірш

          Гість: Сергій +

          517.04.09, 08:53Відповідь на 3 від Гість: Tery Presly

          А продовження в кожного своє

            617.04.09, 19:19Відповідь на 4 від Гість: Сергій +

              Гість: feride

              717.04.09, 20:29