Вона  не  знає,  що  одна  у  світі,
Дадаїстична,  символічна,  сита,
Пелюстка  зубожілої  культури,
Заперта  силою  Його  мускулатури.
Сліпа,  бездумна,  трохи  на  підпитку,
Зарита  у  холодну  чорну  нірку,
Тріпоче  язиком,  зливає  жовту  сечу,
Пливе  в  епістолярну  порожнечу.
Вона  не  знає  і  не  хоче  знати  –  
Їй  краще  світ  за  себе  покарати.
Товкти  холодне  тіло  до  півсмерті,
А  там  –  воскреснути,  віддати  серце.
Шкода,  але  світогляд  не  для  неї,
Блукають  у  блокноті  «злі  есеї»,
У  заморозках  інію  блідого
В  той  день,  коли  стояла  біля  Нього…

З.Н.Я.
Фото - Інни Зайченко
Замінська Н. Чорно-білий світ. Поезія. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 96 с.

Нарешті  я  пізнала,  що  хотіла,
І  зрозуміла  колір  майбуття...
Відтінок  Мій  підносить  світ  на  крилах.  -  
Відтінок  Твій    під  назвою  «життя»…
***
Мій  погляд  став  незвичний,  мов  безсмертник,
Де  бачу  все  –  галактику  і  простір.
Я  сплю  –  цей  сон  невидимий  бешкетник,
Гіпноз  чарує  дух,  але  не  очі.
***
Сатани  не  існує,  існує  людина,
На  совісті  мізерної  своя  провина,
Зґвалтована  карма  прихованих  гріхів,
Неусвідомлених  вербальних  днів.
***
Білий  лотос  надихає  ауру,
З  Ганги  п’є  енергію  буття.
Порох  мертвих  видає  за  бажане,
Воскрешає  сонні  почуття.
***
Проклятий  той,  хто  творить  наосліп,
Зриває  одяг  з  безглуздого  генія,
Вбирає  нечисте,  йдучи  босоніж,
Для  кого  система  –  наступна  серія.
***
У  авангарду  духу  виросли  крила,
Він  схожий  на  сумного  ангела,
Усім  до  смаку  ця  незвична  сила,
Та  не  проникнути  в  дивне  марення.

З.Н.Я
Фото - Інни Зайченко
Замінська Н. Чорно-білий світ. Поезія. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 96 с.