Історичні соннети 10 Незворотність чи лиш перспектива
- 02.08.11, 16:52
- Вірш - "Україна-це ми!"
Як завжди сонце око мружить,
Та всеж, та річ мені, он, мулить -
Чужинський прапор майорить.
Це їх поля і їх хати,
Це їх заводи і ліси.
А наше лиш блакитне небо
(Бо нам нічого більш не треба).
А от Прем'єр і Президент...
На злам останню тягнуть шпалу
(Бо ми все інше вже продали)
Так от чого ми всі чекали?
За це мільйони помирали?
І ворогу б не побажав,
Щоб так історію кінчав.
Та всеж, та річ мені, он, мулить -
Чужинський прапор майорить.
Це їх поля і їх хати,
Це їх заводи і ліси.
А наше лиш блакитне небо
(Бо нам нічого більш не треба).
А от Прем'єр і Президент...
На злам останню тягнуть шпалу
(Бо ми все інше вже продали)
Так от чого ми всі чекали?
За це мільйони помирали?
І ворогу б не побажав,
Щоб так історію кінчав.
2
Коментарі
дТОЛЯізХорола
13.08.11, 21:10
Гість: Лютый Гриня
25.08.11, 08:48
Ви розмістили свої сонети на конкурс. А не можна їх там об'єднати в одне ціле? Тоді у Вас з'явиться нагода ще щось опублікувати.
KoN86
35.08.11, 10:02Відповідь на 2 від Гість: Лютый Гриня
Справа у тому, що я пишу з мобільного і маю обмеження в 1000 знаків, тому об'єднати їх не можу, та й інші твори доведеться на 3-4 частини розділяти з тієї ж причини, та й більшість моїх творів про українців, а не про Україну (є ще один, але він на російській мові, можуть не сприйняти).