хочу сюда!
 

Наталия

29 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 25-38 лет

Коли розум спить

                                                                 Ділися своїми знаннями:

                                                           Це шлях до безсмертя.

                                                                      Далай-Лама

 

Уманчанин Степан Поприхата поспішав додому зануреною в ніч Софіївкою. Повертався від свого друга Сашка, до якого забіг після роботи, аби відзначити народження Сашкового онука. Боягузом Степан ніколи не був, а зайва чарчина приспала здоровий глузд і погнала навпростець, в обхід автобусних маршрутів, кривими парковими стежками, що за кілька кроків губилися у чорному чагарнику. І якби не перші осінні сніжинки, що густо лягали на холодну землю, витягали з мороку й клали під ноги ті стежки – можна було б і зовсім заблукати у величезному парку, в якому зроду не було ліхтарів.

Парк цей, з його фонтанами, статуями і колонами височенних дерев, двісті років тому збудував польський магнат Станіслав Потоцький на честь коханої дружини Софії. Чим і прославив на віки себе, її, а заодно – і невеличке українське містечко Умань, у якому й провів усе своє сорокап’ятирічне життя-буття Степан Поприхата. І хоча ковані паркові ворота вночі зачинялися, Степан, як справжній уманчанин, знав кілька потаємних входів-виходів.

Ледь чутне рипіння снігу під ногами порушувало незвичну для міського жителя тишу. До найближчої дороги, як і до найближчої оселі, було не менше кілометра.

[cut text="Читать дальше"]

З мороку виринув колодязь із решіткою, під яким спочивала підземна ріка Стікс. Щодня нею катали туристів, яким кортіло перебратися з цього світу на той і назад під кормилом міфічного Харона. Та Степан за все своє життя так і не наважився сісти у той човен. Підземелля, навіть парково-міфологічні, навіювали на нього якесь тоскне відчуття самотності. Ніби відкривалась така ниюча пустка в грудях, яку ніщо не могло заповнити – а вона сама тягла в себе душу, чи що там іще, що в людини є…

Степан потупотів ногами, аби струсити налиплий на черевики мокрий сніг. Обійшов ще один колодязь білою стежкою, що пірнула в чагарники. Спустився сходинками до Нижнього ставу, на якому перший млявий морозець ще не встиг викувати кригу, та й пішов уздовж берега.

І тут йому відкрилося дивне, не бачене ніколи видовище.


ДАЛІ ЗА ПОСИЛАННЯМ 

http://andronum.com/product/lavlntseva-nataliya-koli-rozum-spit/

35

Комментарии

17.08.11, 12:16

Шановні читачі! Перепрошую за дивний формат оповідання (якісь величезні абзаци вийшли), та як не старалася зробити гарніше, нічого не виходить Через "Explorer" грузиться красиво, але не хоче брати всю замітку - каже "багато тексту". А через Google Chrome грузиться все, але таким незручним форматом. Маю надію, що і в такому дивному вигляді його можна буде прочитати. Буду вдячна за коментарі і думки з приводу

    Гость: Світанок

    27.08.11, 15:35

    Доброго Вам дня донечко. Мені, аж запахло Черкасами, бо я Черкащанин (жив на Ватутіна в районі Д), та доля мене закинула на Львівщину і живу тут 8 рік. Тепер відносно Вашого оповідання. По-перше проголосував За і не тому, що Ви моя землячка, а тому, як на мою думку, що оповідання цікаве за думкою і за змістом, і написане в цікавому стилі. Мені сподобалось. + З вашими проблемами я теж спіткався. Ви спочатку друкуйте в офісі, відформатуйте, переведіть у програму WordPad, а з неї в блог, або ж так само через програму Блокнот. І... Подавайте твір на конкурс. Буду радий, якщо я Вам хоч чимось допоміг. З повагою Світанок.

      37.08.11, 15:52

      Лично мне оч понравилось Я обожаю в таком стиле произведения!!! Рассылаю друзьям. Надеюсь, что я не одна такая, получившая море удовольствия от сего опуса

        47.08.11, 16:02

          57.08.11, 16:12

          на рахунок конкурсу не впевнений (тематика, все ж таки), але так оповідання супер!

            67.08.11, 16:25Ответ на 3 от Piligrim7

            Спасибо! Я очень рада, что есть еще люди, которые задумываются над серьезными вопросами в этой жизни Кстати, рассказ уже опубликован в литературном журнале "Склянка часу" (Zeitglas) №58, который издается в Каневе и распространяется через книжные магазины по всей Украине, так что и в бумажном варианте доступен. Спасибо Вам за столь положительный отзыв!

              77.08.11, 16:29Ответ на 2 от Гость: Світанок

              Дякую! Дуже приємно, що сподобалось! І спробую щось зробити із ним у плані форматування. У Word воно і є. Ще через Блокнот спробую

                87.08.11, 16:40Ответ на 6 от Natalyl

                Наташа, Вам никто не говорил, что это ИМЕННО ВАШЕ ДЕЛО? Надеюсь я не первая!!!!!

                  97.08.11, 17:13

                  Оповідання сподобалось неймовірно!!
                  Дуже чудове, цікаве і захопливе.
                  Як бачите всі проголосували за конкурс.
                  автору оповідання

                    107.08.11, 17:24Ответ на 4 от serg020777

                      Страницы:
                      1
                      2
                      3
                      4
                      5
                      7
                      предыдущая
                      следующая