Про співтовариство
Тут об’єднуються ті, хто хоче жити в іншій Україні! Україні, де вартують справжні людські цінності:чесність, порядність, любов. Де шанується культурна та історична спадщина, де люди з шаною ставляться до природи та рідного краю.На жаль, політика в житті нашої країни є визначальною і риба гниє з голови. Протиріччя між особистими інтересами кубла олігархів і стратегічними інтересами українського народу стали несумісними. Вони є фундаментальними, ціннісними.
Україні потрібна правова держава з опорою на громадянське суспільство. Натомість олігархам потрібна поліцейська держава з опорою на сексотів-пристосуванців.
Україна має будуватися на двох базових цінностях: Україна є самостійною суверенною державою та Україна шанує європейські цінності і впроваджує європейські стандарти.
Натомість олігархи своїми діями позбавляють Україну самостійної політики, перетворюють на васала іншої держави, впроваджують в Україні авторитарно-репресивний політичний режим.
Україна повинна будувати свою економіку на конкурентних ринкових засадах. Олігархи знищують засади конкуренції в економіці України, монополізують стратегічно важливі сектори економіки країни.
Тим не менше, наше життя є різнобарвним, а людині притаманне відчуття прекрасного, то ж не хотілося б, аби дописувачі обмежувались суто політичною проблематикою :)
Дописувачем може стати той, хто поділяє наші цінності і пише на українську тематику.
Хочеться наголосити, що засади модерування цього співтовариства є абсолютно прозорі і демократичні, модератори можуть змінюватись за волевиявленням дописувачів.
Шукати в архіві
Измаил: 31 мая власть показала свое бессилие
- 03.06.12, 18:16
Этот тезис был рефреном пресс-конференции, которую дал оргкомитет митинга протеста 31 мая.
- Мы констатировали целый шквал фальшивок, который устроила власть! — сказал председатель оргкомитета депутат облсовета Павел Бойченко, — начать хотя бы с того, что в 4. 20 утра на основании не вступившего в силу решения суда, они попытались снести палатки и сцену для митинга на площади перед исполкомом.
Напомним. Накануне митинга, 30 мая, в 16.00, Павел Бойченко был уведомлен о том, что через полчаса (!), в 16.30, в Одесском окружном суде начинается слушание дела по иску мэра Измаила А. Абрамченко к организаторам митинга.
[ Читати далі ]Безцінне правосуддя
- 03.06.12, 17:13
Недавно їздив я на історичну батьківщину – у славне місто Донецьк. Наслухався стільки, що тем для писанини вистачить на рік. Наприклад, судді бідкаються на перевантаженість роботою через те, що в багатьох судах Донецької області є вакансії, які не заповнюються роками. І не тому не заповнюються, що не має бажаючих вдягнути мантію, а виключно через безумні розцінки. Так, у обласному центрі за те, щоби стати суддею, треба викласти 100 тисяч доларів.
Подейкують, що недавно до голови Калінінського райсуду Донецька Володимира Федоровича Ушенка начебто звернулись колеги з проханням зменшити ціну, оскільки нема кому працювати. У цьому суді є дві вільних вакансії, але 100 «штук баксів» — то абсолютно «непідйомна» сума в нинішніх донецьких реаліях. Бо якщо в докризові часи гроші, сплачені за призначення суддею, «відбивались» максимум за три роки, нині народ сильно побіднішав. А ті, хто ще має кошти, перебрались до Києва. Як жартують самі донецькі судді, ще два-три роки такого зубожіння, й доведеться судити за законом.
Чи дійсно від Ушенка вимагали зменшення ціни на суддівську мантію, чи це лише плід розбурханої уяви зголоднілих жерців незрячої богині – нам то не відомо. Свічку ми, як кажуть, не тримали й у подібних високоінтелектуальних розмовах участі не брали. Але, як стверджують злостивці, пан Ушенко категорично запевнив, що від нього нічого не залежить, цін він не встановлює й працює лише за комісійні. А претензії, мовляв, треба висувати заступникові керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Нані Суліківні Отроді.
Кому й скільки. Історія питання
Поголос про те, що посади суддів в Україні продаються, уперше пішов ще десять років тому, коли Вищу раду юстиції – конституційний орган, до повноважень якого належить внесення Президентові України подання про призначення суддів на посади – очолював Сергій Васильович Ківалов. Серед юридичної спільноти ходили чутки, що за призначення в районний суд столиці треба було по тих часах викласти не менше, ніж 50 тисяч доларів. Хоча в Мухосранський райсуд цілком реально було потрапити й за суму, вдесятеро меншу.
[ Читати далі ]Террористы-поли
- 03.06.12, 15:41
Благодаря Геннадию Москалю в прессу попали имена тех, на кого нынешняя власть собирается повесить недавние взрывы в Днепропетровске. «Имена подозреваемых: кандидат политологических наук Виктор Валерьевич Сукачев (1978 г.р.), Виталий Витальевич Федоряк (1977 г.р.), Лев Владимирович Просвирнин (1979 г.р.) — все местные жители. О существовании четвертого подозреваемого СБУ не знала, его впоследствии указали названные лица. Один из задержанных оказался преподавателем политологии уважаемого вуза Днепропетровска, другой — его коллега по кафедре, ассистент по должности», — сообщил депутат.
СБУ в свою очередь обнародовала видеосюжет, посвященный деятельности и поимке «террористов». Все вместе это вызывает стойкое ощущение «фуфла». Весьма тупое вымогательство денег через банковские переводы, общение с «конторой» через интернет и смс, заоблачная сумма в 4.5 миллионов долларов… Как-то все это не вяжется с людьми с высшим образованием, и с тем, что сообщают о личностях подозреваемых. Нужно быть совсем уж «темным», чтобы использовать подобные методы вымогательства и надеяться остаться на свободе. О Викторе Сукачеве этого явно не скажешь. Вот что удалось разузнать днепропетровским журналистам.
Фотофакт: Организатор взрывов в Днепропетровске давал интервью для ТВ [ФОТО+ВИДЕО]
На сегодняшний день задержаны четыре подозреваемых в организации терактов в Днепропетровске. Их имена — Виктор Валерьевич Сукачев 1978 года рождения, Виталий Витальевич Федоряк 1977 года рождения и Лев Владимирович Просвирнин 1979 года рождения. Все они из Днепропетровска.
“Один из задержанных оказался преподавателем политологии уважаемого вуза Днепропетровска, другой — его коллега по кафедре, ассистент по должности”, — цитирует Интерфакс слова заместителя главы комитета Верховной Рады по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией Геннадия Москаля.
[ Читати далі ]
Ще один штрих до портрету наших правоохоронних органів.
- 03.06.12, 10:31
Виходить, якщо ти не з'являєшся за викликом у міліцію - то ти не винний! Треба запропонувати нашим законотворцям закріпити цю норму в кримінальному кодексі.
В квітні 2012 року голова Криворізького міського правозахисного товариства Коробко М.І. звернувся із заявою до Соломянського РУ ГУМВС України в місті Києві щодо неправомірних дій посадових осіб ДП "Центр еколого-експертної аналітики" В якій він наголошував, що наукова еколого-експертна оцінка, підготовлена цим підприємством, цілковито не відповідає основним завданням екологічної експертизи, оскільки повністю заперечує наявність на території здійснення проекту цінних природних об'єктів, що не відповідає дійсності та фактичному стану природного довкілля на оцінюваному об'єкті.
1 червня 2012 отримав ПОСТАНОВУ про відмову в порушенні кримінальної справи, в якій було написано наступне:
В ході проведення дослідчої перевірки опитати працівників та посадових осіб ДП "Центр еколого-експертної аналітики" не представилось можливим у звязку з їх категоричною відмовою від явки до ОВС та надання будь-яких пояснень.
Враховуючи вищевикладене, та те, що в ході проведення дослідчої перевірки в діях працівників та посадових осіб ДП "Центр еколого-експертної аналітики" ознак злочинів чи правопорушень не виявлено, на підставі п.1 ст.6 КПК України, ПОСТАНОВИВ: 1. Відмовити в порушенні кримінальної справи у звязку з відсутністю події злочину.
От така у нас "ПРАВОВА" держава.
На акцию в защиту языка Руслан Багмут приведет массовку
- 03.06.12, 07:25
Появилась информация, что скандально известный организатор проплаченых митингов Руслан Багмут собирает «тушки» для массовки на 5 июня под Верховную Раду. Объявление про это найдено в группе «РАБОТА: съемки в кино, митинги/массовки и другой заработок!» (http://vk.com/consult_media). [ Читати далі ]
СЕМостійний Янукович
- 03.06.12, 07:07
Про те, що політика — наука не точна, чим і цікава, здається, казав іще Бісмарк. Хто в 2004 році міг припустити, що Віктор Ющенко — «ставленик Білого дому», — опинившись у президентському кріслі, зламає надзвичайно вигідний для України газовий договір і заведе на внутрішній ринок країни «РосУкрЕнерго» — проросійського газового посередника? Хто в тому ж таки 2004-му міг би подумати, що Віктор Янукович — «ставленик Кремля», — зайнявши позиції на Банковій, приведе в Україну Shell, Chevron і завмре, очікуючи, коли ЕххоnMobil тицьне відламаний шматочок короваю в сільничку?
Утім, перші тендери, виграні старо- й новоанглійськими компаніями, — лише зримий пазл великого плану, який на Банковій задумали й почасти реалізували. Хай як дивно це звучало б, але в низці позицій інтереси Віктора Януковича та Барака Обами збіглися. Хоча вихідні позиції, які призвели до деяких злагоджених дій, істотно відрізнялися.
По-перше, чинний президент України ніколи не мав принципових політичних поглядів. Наприклад, свою позицію щодо російської мови він змінював сім разів; щодо НАТО — поки що тільки двічі.
По-друге, Янукович — перший президент України, якому потрібен контрольний пакет не тільки всієї влади в країні, а й усього бізнесу.
По-третє, він готовий ділитися бізнес-територією. Але не з тими, хто претендує на обидва його контрольні пакети. Це означає, що йому слід знайти зацікавленого союзника, здатного стати ефективною альтернативою Росії, яка може надати захист від зазіхань Кремля на побудовану в Україні модель.
[ Читати далі ]Нові сердиті
- 03.06.12, 07:01
Коли треба робити щось уперше, завжди знаходиш відмовки: а де, а коли, а навіщо? А що я можу один? Та вже як прийдеш на місце й переконаєшся, що таких, як ти, повна площа, наступного разу запитання не виникатимуть
За останні місяці, здається, щось суттєво змінилося в атмосфері – принаймні столичній. Режим догрався. Опозиція, до речі, теж. Демонстрації проти руйнування Києва, мітинг під ВР проти закону про де-факто другу державну мову, суботня акція на Подолі – все це прояв активності поза політичними партіями й рухами, поза інтересами істеблішменту. Це, нарешті, прояви громадянського суспільства. Може, ще не суспільство як таке, але окремі його симптоми, сигнали – безперечно…
Я мітингів не люблю. Мені не подобається «краплею литися з масами», за словами російського більшовицького поета. Може, дається взнаки отруйний досвід покоління «до 1991-го» – стрункі колони під червоними прапорами, що без сюрпризів тягнуться повз мавзолей (це в телевізорі), повз трибуну на Хрещатику під Київрадою (це з власного досвіду), повз маленькі трибуни й трибуночки в кожному обласному та районному центрі напроти обкому, міськкому, райкому відомої партії. А потім перше відвідання справжнього закордону, і там, десь у парку, маленькі групки протестувальників із саморобними плакатами, якісь жалюгідні, непереконливі, порівняно з відомими із хроніки антивоєнними чи антирасистськими виступами, сказати б, скромненькі – ну, наприклад, проти полювання на китів. І, нарешті, стихія Майдану, де ніяк не вдавалося переконати себе, що це насправді. І – швидке розчарування…
Коротше, не люблю й не ходжу. Протеєвсе ж-таки випадки, коли інших способів реакції не передбачено. Коли природні, технологічні канали зворотного зв’язку (преса, вибори, представницька влада, суди) засмічено чи закорковано, залишається засіб прямої дії: достукатися. Так би мовити, action directe… І тут у нинішньому вітчизняному пейзажі спостерігається не просто пожвавлення, а принципово нова якість.
А саме: виступи проти всілякого роду неподобств відбуваються не те, що паралельно, а мало не перпендикулярно зусиллям організованих політичних груп. Той-таки мітинг під Верховною Радою минулого четверга-п’ятниці. Поки там, усередині, депутати рвали один одному Бріоні, тут, на вулиці, все відбувалося за власним сценарієм. Буквально одне-два знайомі обличчя з’явилися поспілкуватися з народом і повернулися до своїх внутрішніх баталій, а маса тим часом свистіла, гуділа, експлуатувала мегафон і демонструвала дотепність саморобних гасел. Наскільки це було дієвим? Важко сказати, але завіси у вікнах Ради весь час тривожно смикалися, якісь відповідальні особи в краватках оцінювали: розійдуться – не розійдуться? Не розійшлися.
Нове враження від натовпу – вік. Однолітки незалежності відчули власний голос, вони не надто орієнтуються на старших, у них свої сценарії, свої формулювання, свій порядок денний. Хтось побачить у їхніх виступах брак серйозності й надлишок хепенінгу, але це питання смаку. Другий шар – доросліший, це міський середній клас, судячи з одягу та поведінки, впевнені в собі люди, які взагалі-то звикли до індивідуальних проявів власної думки, але куди подінешся… Можливо, в особовому складі відчувається легкий присмак столичного герметизму. Головне, що вперше, можливо, за всі ці роки протестна маса не обмежується колом «професійних екологів», «професійних киян» чи «професійних українців» (перепрошую, якщо когось образив…).
Чи дієва ця нова гіпотетична спільнота? Судячи з наслідків, так – і достатньо: внаслідок своєї ментальності й особистого життєвого досвіду представники нинішньої влади бояться скупчення вільних людей, вони їх не розуміють і не знають, як із ними поводитися. Фактично, нині це єдина сила, з якою вони здатні рахуватися. Наскільки вона адекватна й, відповідно, ефективна в довгостроковому вимірі? Це вже інше питання. Громадські активісти, які збирають акції, наскільки я міг пересвідчитися, цілком адекватні, а брак досвіду швидко надолужується. Чи є це нашою, місцевою інкарнацією «феномена Тахрір» – нового досвіду Третього світу, коли соціальні мережі стають центрами взаємодії, точками кристалізації і викликають потужні рухи мас на кшталт торішньої «арабської весни»? Що з того? Чи є, власне, різниця, який інструмент використовувано? Головне, що кричущі неподобства більше не відбуватимуться у вакуумі байдужості й апатії.
Боїмося випередити події (багато в чому показовою все-таки буде акція протесту проти антиукраїнського закону про мовну політику, який ВР розглядатиме 5 червня), але схоже, що в державі нарешті прокинулась, або, як мінімум, прокидається громадськість.
http://tyzhden.ua/Columns/50/51786
300 дней со дня ареста Юлии Тимошенко
- 03.06.12, 06:10
Радио Свобода - Время гостей:
300 дней со дня ареста Юлии Тимошенко: как изменилась Украина? В программе участвует депутат Верховной рады Украины, защитник Юлии Тимошенко Сергей Власенко
Ведущий: Виталий Портников
