Історія повторюється не тільки як фарс.

Ці слова написав повстанський художник, член референтури пропаганди крайового проводу ОУН на Північно-західних українських землях Ніл Хасевич у 1951 р.:

"Я, каліка (інвалід), б’юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива... Я хочу, щоб світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються... Державна безпека вже знає хто криється за псевдо "Бей-Зот".
А мої земляки-селяни не знають...

Я хочу, щоб знали вони ... і знав весь світ .
В своєму житті , я , здається, втратив уже все , але як довго буде залишатися бодай одна краплина моєї крові , я буду битится з ворогами свого народу.

Я не можу битися з ними зброєю , але я б`юсь різцем і долотом.
Така моя думка, думка рядового підпільника. Слава Україні!.."

А через 63 роки його героїчний чин продовжують ці люди в центрі Києва, які теж борються за визволення українського народу. Історія повторюється не тільки як фарс.