Черкащина – серце України. Це багаті природні ресурси, значний історико-культурний потенціал, багатство архітектурних та археологічних пам’яток. На Черкащині багато історичних та культурних об’єктів, які відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність відомих людей, мають мистецьку і наукову цінність.
Літературно-меморіальний музей Т.Г.Шевченка у селі Шевченковому Звенигородського району. Музей – складова частина історико-культурного заповідника “Батьківщина Шевченка”, до якого входять також пам’ятки і пам’ятні місця в Моринцях, Вільшані, Будищах, пов’язані з життям та творчістю Т.Г.Шевченка.
Шевченківський національний заповідник у Каневі. Заповідник включає музей Т.Г.Шевченка, могилу поета на Тарасовій горі, відновлену хату І.Ядловського, Успенський собор у Каневі, садибу М.Максимовича у Прохорівці та ряд пам’яток археології.
Національний історико-культурний заповідник “Чигирин” включає пам’ятки і пам’ятні місця, пов’язані з життям і діяльністю Богдана Хмельницького, визвольною боротьбою українського народу та державотворчими процесами середини ХVІІ ст. Серед історико-культурних об’єктів – музей Б.Хмельницького у Чигирині, Іллінська церква у Суботові, пам’ятки Холодного Яру.
До складу Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника входять: музей історії Корсунь-Шевченківської битви, історичний музей, художня галерея, меморіальний музей композитора К.Г.Стеценка у Квітках, літературно-меморіальний музей І.С.Нечуй-Левицького у Стеблеві і ландшафтний парк у Корсунь-Шевченківському.
Пам’ятки, пов’язані з історією декабристського руху в Україні, творчістю корифеїв російської культури О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського, польського композитора К.Шимановського входять до Кам’янського державного історико-культурного заповідника. Унікальною пам’яткою садово-паркового мистецтва є дендрологічний парк “Софіївка” в Умані.
В Умані, де похований лідер брацлавських хасидів Нахман, створено історико-культурний центр як місце паломництва світового єврейства.
В Тальнівському районі зосереджені пам’ятки трипільської археологічної культури, які входять до історико-культурного заповідника трипільської культури. В місті Тальному розміщена архітектурна пам’ятка ХІХ ст. – збудований в англійському стилі мисливський замок.
На цій землі розквітнув державний розум і військовий талант гетьмана України Богдана Хмельницького. Тут народився і знайшов спочинок великий пророк України Тарас Шевченко. Піснями і легендами вплелись у віти вікових холодноярських лісів думи про Коліївщину, про рух гайдамаків під проводом Максима Залізняка та Івана Ґонти, пам'ять про героїв національно- визвольної боротьби Івана Богуна та Максима Кривоноса. Під Корсунем відбулися дві вікопомні битви: 1648 року між військами Б. Хмельницького і польської шляхти, та 1944 року з фашистськими загарбниками, яку сучасники назвали "Сталінградом на Дніпрі"
Мальовнича природа Черкащини і щедрі душею люди живили творчою наснагою великих мислителів, майстрів слова, музики і театру - Г.С. Сковороду, І. Нечуй-Левицького та І. Котляревського, О. Пушкіна та М. Гоголя, Адама Міцкевича та Юліуша Словацького, П. Чайковського та С. Гулака-Артемовського, П. Саксаганського та М. Заньковецьку, В. Симоненка.
В Умані розміщений шедевр садово-паркового мистецтва XVIII ст. дендропарк “ Софіївка”, площа якого 150 га. Умань - це також святиня єврейського народу. До могили похованого там засновника релігійного вчення брацлавських хасидів цадика Нахмана здійснюють паломництво віруючі євреї-хасиди з усіх країн світу для відправлення релігійних обрядів.
До послуг туристів на Черкащині - 39 державних музеїв та 7 історико-культурних заповідників (Шевченківський національний заповідник в Каневі; заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" на Звенигородщині; Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник; національний заповідник "Чигирин"; Кам'янський історико-культурний заповідник; історико- культурний заповідник "Трахтемирів"; заповідник Трипільської культури в Тальному), які знайомлять їх з видатними пам'ятками історії, культури та природи краю.
Черкащину по праву називають Шевченковим краєм: Т.Г. Шевченко народився у Моринцях, а на Чернечій горі поблизу Канева знайшов свій вічний спочинок. Дбайливо зберігаються ті святині, які залишилися, та відновлюються об'єкти, пов'язані із життям та діяльністю Великого Кобзаря. Серед них хата у Моринцях, де народився Т.Г. Шевченко ( відтворена у 1989 р.); хата дяка у Шевченковому, де в 1824-1827 рр. навчався грамоті майбутній поет; будинок у Будищах Звенигородського району, в якому 1829 року юний Тарас був слугою- козачком у поміщика П.В. Енгельгардта; в Каневі пам'ятник на могилі Т.Г. Шевченка на Тарасовій ( Чернечій) горі. Плідну роботу щодо вшанування пам'яті видатного українського поета, художника-мислителя проводять Шевченківський історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" та Канівський національний заповідник. Більшість численних пам'ятників Т.Г. Шевченку на території Черкаської області мають не лише історичну, а й мистецьку цінність.
Черкащина тісно пов'язана і з ім'ям Богдана Хмельницького. Тут, у с. Суботів Чигиринського району, яке було власністю його батька, козацького сотника Михайла Хмельницького, майбутній гетьман України провів свої дитячі роки. У своїй гетьманській резиденції у старовинному місті Чигирині Богдан Хмельницький приймав послів із багатьох держав Європи, зокрема, Швеції, Венеції, Туреччини. Із Чигирина гетьман керував збройними силами у Визвольній війні українського народу середини XVII ст.. Тут він підписував свої універсали до народу. У Суботові в Іллінській церкві гетьмана і поховано. У 1995 році до 400-річчя від дня народження Богдана Хмельницького у Чигирині відкрито музей, а у Суботові і Черкасах - пам'ятники гетьману, у Корсунь-Шевченківському історичному музеї - діараму Корсунської битви 1648 року.
Черкаський край є батьківщиною багатьох відомих людей, серед яких - археолог, етнограф, мистецтвознавець, академік М.Ф.Біляшівський, генетик і селекціонер, академік І.Є.Глушенко, скульптор і живописець І.М.Гончар, поет і байкар П.П.Гулак-Артемовський, оперний співак, композитор, актор і драматург С.С.Гулак-Артемовський, гетьман П.Д.Дорошенко, письменник ван Ле, живописець і графік І.С.Їжакевич, письменник-драматург О.Є.Корнійчук, письменник Лесь Гомін, вчений-природознавець, історик, фольклорист, письменник, перший ректор Київського університету М.О.Максимович, письменник І.С.Нечуй-Левицький, живописець і графік І.І.Падалка, спортсмен і професійний борець І.Піддубний, зоолог і палеонтолог, академік І .Г.Підоплічко, вчений помолог і плодовод Л.П.Симиренко, письменник, театральний і культурно-громадський діяч М.П.Старицький, композитор, хоровий диригент, музично- громадський діяч К.Г.Стеценко, хореограф В. Авраменко, генерал армії І.Д. Черняховський та ін.
Найвизначнішими серед культових споруд, які вирізняються не тільки архітектурною унікальністю, а мають й історичну, наукову та художню цінність є Георгіївський (Успенський) собор у Каневі (1144 р.), Іллінська церква у с.Суботов Чигиринського району (1653 р.), Преображенська церква в Кіровому Корсунь-Шевченківського району (1738 р.), Преображенська церква Красногірського монастиря Золотоніського району, Успенський костьол в Умані (1827 р.), Преображенська церква в Мошнах Черкаського району (1830-1840 рр.), Троїцька церква в Гельмязеві Золотоніського району (1841 р.), Олександрівська церква в Лебедівці Кам'янського зайону (1843 р.), Михайлівська церква в Городищі (1844 р.), Успенська церква в Жаботині Кам'янського району (1851 р.).
Серед пам'яток громадської архітектури Черкащини вирізняються: садиба в Козацькому Звенигородського району (Х VIII -ХІХ ст.), садиба Давидових у Кам'янці (Х VIII -ХІХ ст.), садиба Лопухіних в Корсунь-Шевченківському (80-ті роки XVIII ст.), садибний будинок у Добрій Маньківського району (початок XIX ст.), торгові ряди в Умані (1780 р.), корчма в Рогах Маньківського району на давньому чумацькому шляху (друга половина XVIII ст.), мисливський замок у Тальному (1896-1903 рр.) та інші.
Велика кількість на території області пам'яток промислової та військової архітектури, серед яких останній із побудованих в Україні заклепковий міст через Дніпро в напрямі Черкаси-Золотоноша, цукроварня (1838 р.) графа Бобринського у Смілі, де у 1848 році було впроваджено паровий спосіб, залишки фортеці (XVI-XVII ст.) на Богдановій горі в Чигирині тощо.
Для тих, хто звик до активного туризму, природні особливості Черкаської області сприятимуть чудовому відпочинку та оздоровленню, адже тут багато водних ресурсів, лісів, чудові краєвиди, лікувальний клімат. Територією Черкащини протікає 1037 річок, узбережжя яких майже повсюдно використовуються для відпочинку. Самі ж водні артерії застосовуються для рибальства, судноплавства, водного туризму. В області знаходиться південна частина Канівського та більша частина Кременчуцького водосховища, узбережжя та острови, які використовуються для відпочинку. Велика кількість водосховищ і ставків (понад 2 тисячі) має не лише господарське, а й рекреаційне значення.
Область має значні запаси мінеральних вод з лікувальними властивостями. Зокрема, Звенигородська мінеральна вода (відкрита в 1962 р.) багата на радон, залізо, сірковуглець і використовується для лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи. Радон містять також мінеральні води в Кам'янському районі. Мінеральні води “Мошногірська”, “Славутич” (Мошногір'я) використовуються для лікування органів травлення. Мінеральні води, що залягають біля Безбородьок Драбівського району, за дією подібні до “ Миргородської”, тобто застосовуються для лікування органів травлення, а води поблизу Коробівки Золотоніського району мають гастроентерологічну дію. Добре відомі гідрокарбонатні натрієво-магнієво-кальцієві води Тальнівського району.
У межах області знаходиться понад 400 об'єктів природоохоронних територій загальною площею близько 40 тис. га., де зосереджені особливо унікальні неповторні ландшафти. Серед найцінніших природних комплексів Черкаської області - один з найдавніших в Україні Канівський природний заповідник. Унікальність рельєфу, неповторна краса ландшафтів, величезне біорізноманіття дивом збереглися в самому центрі України. Заповідник був створений у 1923 році. Нині його площа становить понад 2 тис.га. Національним багатством є Черкаський бір - найбільший масив (понад 28 тис га.) дубово-сосновних лісів лісостепової зони України. У лісах області зустрічаються лось, олень плямистий, козуля, кабан, а з хижих - борсук, лисиця, куниця та ін.
Загальнодержавне значення мають такі пам'ятки садово-паркового мистецтва, як Тальнівський, Козацький, Корсунь-Шевченківський, Соснівський парки, парк декабристів у Кам'янці. У Черкаському зоопарку утримується 124 види тварин із різних куточків земної кулі, з яких 13 видів занесені до Червоної книги України.
