Вітре-Стрибоже
- 05.09.11, 23:35
- Славяне
Продовжую публікувати нариси про Богів...
Вітре-Стрибоже…
О, Вітре, прийди, радість наших очей,
Для тебе приготовано цю пожертву
Прийми її, почуй наш заклик
О, Вітре, співці тебе славлять
Біля наготованого напою
У призначений час
О, Вітре, твій голос заповнює все
Його чути здалеку.
Так оспівується Вітер в «Ріґведі». Ця стихія, подібно двом попереднім, суміщає в собі як прояви очищення так і прояви руйнування. Вітер вважався диханням Всесвіту і всіх живих істот – його раптовий гнів міг привести Світ до загибелі.
В «Рамаяні», давньоіндійському епосі, так змальовано гнів Вітру-Ваю:
«Зник вітер на всій землі… І людям, і Богам і всім живим істотам не було чим дихати, і завмерло життя у світі… Ми повинні вмилостивити Ваю, інакше зникне життя у всіх світах. Дихання – основа всього живого, як стовбур дерева – основа гілок та листя. Без дихання, без руху повітря не може бути благополуччя ні на небі, ні на землі».
Однак Вітер не тільки дає життя, він є й могутнім руйнівником всього старого і віджилого. «Вітер кінця віку-юги» є одним з нищителів старого світу.
Окрім Божества Вітру давні арії славили Богів - буревіїв, котрі, за одним з ведійських гімнів, були породженням Ваю:
«Для Тебе чисті ранкові зорі
Тчуть щасливу одежу з сяючих променів…
Ти породив Буревіїв з грудей Неба
З самого серця Небес.»
Буревії – Марути за легендою служили в дружині Громовержця Індри, тобто були воїнами, до яких зверталися з проханням про захист від ворогів і навіть від злого чаклунства:
«Хай буде зброя ваша твердою, щоб відштовхнути зло
Міцною, щоб дати йому відсіч
Хай сила ваша буде дивовижнішою
За силу смертного чародія.
О, Марути, той, чию домівку
Ви охороняєте, могутні мужі неба,
Є найзахищенішим…
Ще за однією легендою Буревії-Марути були дітьми грізного Рудри – Божественного Гніву. Цей прояв Вітру, очевидно, якраз і був «вітром змін», що нищить старий Світ задля виникнення нового. Подальша зміна арійських Божественних енергій на індійській землі призвела до перетворення Рудри на Бога Шиву, котрий зберіг свої функції нищителя-очистителя.
Слов’янський Стрибог в свою чергу є видозміною давньоарійського Божества. В християнських джерелах він згадується саме як Бог повітря та вітру («Слово Іоанна Златоуста»). В «Слові про Ігорів похід» вітри називають «Стрибожими онуками». Образ Стрибога знаходився в Київському пантеоні, і його відповідником в подібному пантеоні індійських Божеств був знов таки Рудра.
Слов’яни очищувались вітром, обрядово гойдаючись на гойдалках у Великодні дні. Про те, що це був уламок прадавнього обряду недвозначно свідчить гнів християнських проповідників, направ¬лений проти цієї невинної забави. Заборонялося навіть ховати в освяченому місці тих, хто загинув, випадково зірвавшись з гойдалки. В середині липня відзначався день, напевне колись присвячений Стрибогу. «Цей день святкується задля вітру», - говорили селяни. В хід йшли заклинання погоди, звертання до вітрів та громовиці, щоб ті не погубили врожаю.
Існує версія російського дослідника міфології Ішутіна А.А. («Восточнославянские Боги и их имена»), що «Стрибог как бог ветров есть, на наш взгляд, воплощение неких хаотических, демонических, тёмных начал... Он противоположен Дажьбогу (светлый порядок)». Ми ж вважаємо, що списувати певні стихії «по відомству Чорнобога», лише за те, що людині століттями не вдається їх опанувати повністю, є залишками християнського типу мислення, з якого потім виросло знамените «не будемо очікувати милості від природи…» За споживацьке ставлення до Чотирьох Стихій людство розплачується, страждаючи від повеней, землетрусів, буревіїв, пожеж. Але це зовсім не означає, що стихії є лихими. Вони знаходяться «по той бік добра і зла», і лише завдяки ним існує життя в нашому світі.
Стрибог є покровителем людей рішучих, котрі не бояться змінити своє майбутнє і є здатними на вчинки відважні і відчайдушні. Це Божество є мінливим, недарма ж бо воно є Вітром, і тому його опікунство може бути короткочасним, але ефективним. Вшановувати його необхідно перед самим початком рішучої дії, і тоді можна бути певним перемоги. (с)
Вітре-Стрибоже…
О, Вітре, прийди, радість наших очей,
Для тебе приготовано цю пожертву
Прийми її, почуй наш заклик
О, Вітре, співці тебе славлять
Біля наготованого напою
У призначений час
О, Вітре, твій голос заповнює все
Його чути здалеку.
Так оспівується Вітер в «Ріґведі». Ця стихія, подібно двом попереднім, суміщає в собі як прояви очищення так і прояви руйнування. Вітер вважався диханням Всесвіту і всіх живих істот – його раптовий гнів міг привести Світ до загибелі.
В «Рамаяні», давньоіндійському епосі, так змальовано гнів Вітру-Ваю:
«Зник вітер на всій землі… І людям, і Богам і всім живим істотам не було чим дихати, і завмерло життя у світі… Ми повинні вмилостивити Ваю, інакше зникне життя у всіх світах. Дихання – основа всього живого, як стовбур дерева – основа гілок та листя. Без дихання, без руху повітря не може бути благополуччя ні на небі, ні на землі».
Однак Вітер не тільки дає життя, він є й могутнім руйнівником всього старого і віджилого. «Вітер кінця віку-юги» є одним з нищителів старого світу.
Окрім Божества Вітру давні арії славили Богів - буревіїв, котрі, за одним з ведійських гімнів, були породженням Ваю:
«Для Тебе чисті ранкові зорі
Тчуть щасливу одежу з сяючих променів…
Ти породив Буревіїв з грудей Неба
З самого серця Небес.»
Буревії – Марути за легендою служили в дружині Громовержця Індри, тобто були воїнами, до яких зверталися з проханням про захист від ворогів і навіть від злого чаклунства:
«Хай буде зброя ваша твердою, щоб відштовхнути зло
Міцною, щоб дати йому відсіч
Хай сила ваша буде дивовижнішою
За силу смертного чародія.
О, Марути, той, чию домівку
Ви охороняєте, могутні мужі неба,
Є найзахищенішим…
Ще за однією легендою Буревії-Марути були дітьми грізного Рудри – Божественного Гніву. Цей прояв Вітру, очевидно, якраз і був «вітром змін», що нищить старий Світ задля виникнення нового. Подальша зміна арійських Божественних енергій на індійській землі призвела до перетворення Рудри на Бога Шиву, котрий зберіг свої функції нищителя-очистителя.
Слов’янський Стрибог в свою чергу є видозміною давньоарійського Божества. В християнських джерелах він згадується саме як Бог повітря та вітру («Слово Іоанна Златоуста»). В «Слові про Ігорів похід» вітри називають «Стрибожими онуками». Образ Стрибога знаходився в Київському пантеоні, і його відповідником в подібному пантеоні індійських Божеств був знов таки Рудра.
Слов’яни очищувались вітром, обрядово гойдаючись на гойдалках у Великодні дні. Про те, що це був уламок прадавнього обряду недвозначно свідчить гнів християнських проповідників, направ¬лений проти цієї невинної забави. Заборонялося навіть ховати в освяченому місці тих, хто загинув, випадково зірвавшись з гойдалки. В середині липня відзначався день, напевне колись присвячений Стрибогу. «Цей день святкується задля вітру», - говорили селяни. В хід йшли заклинання погоди, звертання до вітрів та громовиці, щоб ті не погубили врожаю.
Існує версія російського дослідника міфології Ішутіна А.А. («Восточнославянские Боги и их имена»), що «Стрибог как бог ветров есть, на наш взгляд, воплощение неких хаотических, демонических, тёмных начал... Он противоположен Дажьбогу (светлый порядок)». Ми ж вважаємо, що списувати певні стихії «по відомству Чорнобога», лише за те, що людині століттями не вдається їх опанувати повністю, є залишками християнського типу мислення, з якого потім виросло знамените «не будемо очікувати милості від природи…» За споживацьке ставлення до Чотирьох Стихій людство розплачується, страждаючи від повеней, землетрусів, буревіїв, пожеж. Але це зовсім не означає, що стихії є лихими. Вони знаходяться «по той бік добра і зла», і лише завдяки ним існує життя в нашому світі.
Стрибог є покровителем людей рішучих, котрі не бояться змінити своє майбутнє і є здатними на вчинки відважні і відчайдушні. Це Божество є мінливим, недарма ж бо воно є Вітром, і тому його опікунство може бути короткочасним, але ефективним. Вшановувати його необхідно перед самим початком рішучої дії, і тоді можна бути певним перемоги. (с)
11
Коментарі
Пробіотик
16.09.11, 00:00
Дуже добре
може і праві деякі, стверджуючи, що християнство - нав'язане православним, від "славити правь", і раніше християнство на Русі було аж ніяк не православним, а просто східним, грецькім??? назва взята зі старої віри.
не знаю чому але тягне до ведичної віри
шкода що християнство руйнувало пам'ятки тих часів і багато чого невідомо...
не москалик
26.09.11, 00:20Відповідь на 1 від Пробіотик
збили нас з нашого справжнього шляху.Як казав Яхве євреям:"не моліться чужим богам,бо покараю"А ми своїх Богів забули.....
Пробіотик
36.09.11, 00:29Відповідь на 2 від не москалик
дуже велика різниця між монотеїзмом (однобожіем) та політеїзмом (ведична віра та інші)...по суті єврейська віра захопила майже весь світ і добре це чи погано??? якщо не згадувати хрестоносців, конкістадорів, різанини гугенотів і так винищення аборигенів - то нібито гарна віра
останнім часом я багато думаю куди йти? в що вірити? де істина? може в серці? і кожному свій шлях, бо всі вони ведуть до головного Храму.
не москалик
46.09.11, 02:10Відповідь на 3 від Пробіотик
в "Велесовій книзі написано,що греки нас вважають багатобожниками,але Бог один у своїй множині.І нехай не розділяють тієї множини.Всі інші боги - це іпостасі одного Бога.Між іншим святі у християнстві виконують ту ж саму функцію.
І в множені ликів Бога дається зоряний закон. - цитата з "Велесової книги"
nolofinve
56.09.11, 02:24Відповідь на 1 від Пробіотик
Християнство візантійського зразка зветься грекоортодоксальним...
Пробіотик
66.09.11, 02:30Відповідь на 4 від не москалик
я все це чудово розумію, як і те що Сварога можна вважати головним. Проте був він головним скрізь? І найголовніше: чи можна приймати Велесову книгу як реально існуючу? На ці питання може відповісти людина яка є має посвячення і вихід на "зоряну інформацію". Більше ніяк не доведеш правду.
не москалик
76.09.11, 02:37Відповідь на 6 від Пробіотик
Чим відрізняється християнство - коли студенти моляться не Богу,а саме святому Миколаю,бо через нього Бог краще почує і зрозуміэ твою проблему...За здоров`я моляться Пантелеймону і т.д.
Пробіотик
86.09.11, 02:39Відповідь на 5 від nolofinve
ну я дещо читав: там якась суперечка йде в них-яка церква найортодоксальніша і хто несе той вогонь від перших апостолів
якщо віриті сходячому щороку вогню - то навіть армянська церква не має тієї благодаті. за ходом цієї логіки - ми УПЦ є раскольниками та еретиками не маючми благодаті(так пише РПЦ МП)...заколебали своїми примочками-
всі благодатні, аж до власних мерседесів та яхт
все це єресь од початку і раскольництво: католіки-православні -перші секти
так що звинувачувати протестантів у відступі - ліцемірство
та ладно, щось мене від вед занесло до синоду чи як його
Пробіотик
96.09.11, 02:49Відповідь на 7 від не москалик
Ви мені можете це не доводити: я багато читав езотерики та іншого окультного...дещо практикував, спілкувався з людьмі, що мають дивні здібності...в тому то і річь всіх расколів: що протестанти не признають ні хрестів, ні святих, ні попів з церквами...вони праві в багато чому якщо бути послідовним...тому як східна так і західна церква винищуючи язичництво (поган-англ) погань і по нашому набралися того язичництва дай Боже...і обряди які красиві у православних -прямо свято
де Христос писав про такі царемонії??? все це дохристові речі. це прямо кажучі плагіат 
і намагаються виправдати ікони(ідолопоклонство), трійця(політеїзм) і так далі...всі релігії світу побудовані за одним аналогом...
не москалик
106.09.11, 03:16Відповідь на 8 від Пробіотик
казав мені монах УПЦ МП,що на одному із зібрань підніли питання про УПЦ КП,на що піднівся один з "шишок" церкви і сказав,що якщо в митрополити УПЦ КП вихрещені ще до анафеми,і якщо в них немає благодаті,то нехай хто-небудь зайде в храм і виллє кров Господню(вино після таїнства) на смітник.Ніхто з вас цього не зробить,бо знає,що благодать там є.....В
В УПЦ МП зараз є дві течії - одна за об`єднання з УПЦ КП,а інша тільки бути частиною РПЦ...