Коли усі засоби вичерпані - надходить час рішучих змін. В народі це прийнято називати революцією. Насправді - це бунт. Революція ж є організованим бунтом - зі своїми провідниками і командирами, ідеологами і пропагандистами. Чим є повстання без організованої сили? Декларацією протесту. Не більше. Для успіху повстання необхідна чітка, перевірена у боях структура. В Україні жодної організації, яка б відповідала цим ознакам немає, окрім УНА-УНСО.
  Організація пройшла бойовий вишкіл. Брала участь як організована сила у 4-х сучасних війнах і успішно провела десятки вуличних боїв. Тобто, і війна, і міська герилья УНА-УНСО відомі. Ідеологічна база - бездоганна. Упродовж 15-ти років викристалізовувався стержень УНА-УНСО, доводились до завершеного вигляду ідеї українського національного революціонізму. Через горнило організаційної пропаганди пройшли десятки тисяч мешканців України. У організації є свій пантеон: десять членів УНА-УНСО полягли на війні, десятки сидять по тюрмах. Яка з організацій в Україні має стільки героїв? Ми жодного разу не співпрацювали із режимом, на нас немає жодної краплі бруду угодовства. Наші теорії пітверджені практичною діяльністю.
  Історія людства - історія боротьби ідей. Різних ідей. Великих, малих і зовсім нікчемних. Віками кращі із кращих віддавали в ім'я богів та ідеалів своє життя, гірші із гірших упивалися чужою кров'ю і відсиджувалися по норах. Врешті-решт, число овочів, паразитів і торгашів багатократно перевищило кількість героїв, і тоді запанувала ідея, що не треба жодних ідей. Нерентабельно, мовляв, і заважає правильно виділяти шлунковий сік. Ми запропонували ідею. Одразу ж посипалися звинувачення - неукраїнська, малоздійсненна, тобто заважає роботі шлунку. Усі великі ідеї чомусь шкодять. Ідея української національної революції шкодить режимові, і він проти нас намагається боротися. Більшість давно погодилися, що їхньою генеральною ідеєю є відсутність ідеї. Свою сірість і безідейність вони намагаються прикрити ореолом таємниці, демонструючи при цьому багатозначну мовчанку. Тому вони змушені паразитувати на ідеях чужих, тобто не стільки на ідеях, бо вони їм не потрібні, вони потребують ідейно-пропагандистських штампів, паразитуючи на яких будуть здатні протриматися у бурхливому передреволюційному морі. Бо хто ж тоді втілить думку, що з революції користають пройдисвіти.
  Їхній ідеал - масне щастя, сон наяву, втрата національної пам'яті, зрідження мозку, кінець Історії та кінець Людини. Шлях вниз до пасовиська завжди легший і безпечніший, ніж шлях до зірок. До такого "ідеалу" рукою подати - треба лише опустити людину до рівня "споживача-виробника" і звести нанівець розумову діяльність.
  Коли ми говоримо "перемога" - ми знаємо, що це таке, ми здобували її в боях, наші прапори - побиті кулями, а не поїдені міллю, наша ідея пройшла випробування окопами і камерами слідчих ізоляторів. Ми не прогнулися тоді і не прогнемося зараз, бо знаємо: перемога - це коли прогинаються перед тобою. Жоден тактичний хід не може виправдати слабодухості, жодні теорії не здатні закамуфлювати продажність і угодовство. Ті, хто твердить, що можна зрадити заради подальшої перемоги - звичайні профанатори ідеї, паразита, які завжди користають моментом, вони витворюють огиду до боротьби і залишають тільки аргументи до бунту. До бунту проти них, проти їхніх хлібодавців, проти існуючого стану, проти фізичної, економічної, правової та культурно-економічної колонізації.
  Звичайний бунт вбиває тільки людей, він не знищує причини і не будує нове. Революція знищує і створює водночас і людей, і принципи. Ідеологія УНА-УНСО дає відповідь на всім остогидле запитання; "Що робити?" Не бунтувати, а організовувати революційний спротив, розпочинаючи свою діяльність зі створення осередку організації. Ми готові до революції, але чи здатне населення самоорганізуватися? Звісно - ні. Необхідна організовуюча сила. В Україні на роль цієї сили може претендувати тільки УНА-УНСО.

ТЕОРІЯ
  Оксамитна хвиля профанації, применшення, розм'якшення котиться планетою і незабаром замкне коло. Все, чого вона не торкнеться, частково чи повністю втрачає зміст. Порожніми пляшками після гучної пиятики валяються колишні поняття та ідеали - свобода, любов, прогрес, сім'я, Бог, комунізм, фашизм... "Що таке ідея?" - запитують жертви оксамитової хвилі, бездумно кліпаючи очима. 
  Поняття "революція" постраждало від тотальної профанації не менше за решту. До того ж, старше покоління має закріплений кінострічками, заяложений совковою пропагандистською машиною образ матроса, обмотаного кулеметними стрічками, із гігантською "трьохлінійкою" на плечі. Це образ створений і тиражований в СССР. Переможцям були необхідні свої герої, і вони в силу своїх скромних можливостей творили їх. Те, що вийшло, не заслуговує на символізм, і тим паче, не має жодного відношення до революції. Це образ бунту. Бунт ліквідовував ворогів. Революція почалась у 1937, коли були знищені конкуренти з бунтарями і відпрацьована ідеологічна база. Чи був "жовтневий заколот" російською національною революцію - сказати важко, але наслідки виявилися позитивними для тої нації, проти котрої піднявся бунт.
  Революція починається там, де закінчується віра у дієвість існуючих схем. Революційна ідея повинна змусити хоч на мить відірватися від годівниці повної чи порожньої. Революційна партія, котра має на озброєнні таку ідею - непереможна. Переконати людей в реальності політичного шляху вирішення їхніх проблем - головне завдання ідеології. Ідеологія повинна скорочувати психологічну відстань між суб'єктом політики і цільовим об'єктом. Кожна велика ідея є революційною.
  Тепер стає зрозумілим істинне значення рукотворної оксамитової хвилі: не допустити виникнення фатальної для Системи напруги потреб у культурно-політичній сфері посередництвом дискредитації усіх ідеалів.
Власне, тому сучасна Система переконує нас, що ідеали ~ небезпечна омана, і їх загалом не має бути - тільки інтереси і потреби. Тобто людина живе для того, щоб їсти, розмножуватися і співпереживати процесам гуманізації суспільства. Остання акція "гуманізації" відбулася в Югославії і продовжується в Чечні.
  Україні необхідний життєвий простір (lebens raum). Це поняття зараз має дещо інакший зміст, ніж під час попередньої профанації. Тоді штатні пропагандисти зі СМЕРШу розповідали ошелешеним співвітчизникам про ненажерливих німців котрі прийдуть і відберуть "яйка, млєко, курку" і ще щось. Життєвий простір - це не просто гектари і квадратні метри. Сьогодні це звичайний геополітичний термін, котрий вживається відносно впливів тої чи іншої держави на сусідні чи віддалені території. Зокрема, американська теорія про національні інтереси є не що інше, як осучаснення теорії Гаусгофера про "lebens raum" . Згодом термін "життєвий простір" плавно перетік з геополітики до політичної психології. Завдяки К. Лєвіну, сучасна політологія визначає життєвий простір як складну конструкцію, яка обіймає чотири основних Фактори: фізичний, економічний, правовий і культурно-політичний (ідеологічний). Вже з наведеного переліку ясно, що життєвий простір людини не обмежується лише матеріальними потребами, але захоплює сфери права, релігії, культури, політики.
  Невдоволення людини будь-якою стороною життя має назву "напруження потреби". Більше чи менше напруження потреби за одним із принципів існує завжди. Хоча б пункт не виконується. Але влада втрачає управління суспільством тільки у випадку від'ємної відповіді з усіх чотирьох параметрів. Це певно і є найточнішим визначенням передреволюційної ситуації.
  Під час першого етапу Великої Французької революції (1789-1795) значна частина інтелігенції і майже все населення підтримувало криваві і жорстокі зміни, які несла бунтівна юрба. Чому? Відповідь однозначна: зі всіх чотирьох пунктів напруга потреби досягла критичного рівня.
  Більшість французів довший час були вкрай обмежені у фізичному просторі (земля і житло належало 130 тисячам священиків і 150 тисячам шляхтичів), економічному (низький рівень зарплатні, панування цехового ладу і обов'язкова купівля звання майстра для заняття ремеслом) і правовому (25 млн. людей, так звані "люди підлого роду" не мали правового статусу, а наказ на арешт кожного з них можна було купити за незначну суму -150 ліврів). Такий стан речей існував не одне століття. Революційним поштовхом з подальшою радикальною зміною реальності стало виникнення напруження потреби і в четвертій складовій життєвого простору - у ідеологічній сфері. Широке розповсюдження філософських ідей "розумної" перебудови суспільства, свого часу Революційний Конвент іменував себе "зібранням філософів, зайнятих приготуванням щастя для цілого світу".
  Визначений шлях розподілу життєвого простору оформлюють відповідні принципи, і зруйнувати його можна лише за допомогою зовсім нових принципів. Ці принципи народжує революція.
  Приведене вище визначення революційної ситуації дозволяє пояснити інший, на перший погляд дивний факт: голодуючі люди не повстають. Річ у тім, що прагнення задовольнити перш за все нижчі потреби заважає їм звернути увагу на політичні дії, навіть коли б це могло бути найшвидшим шляхом у вирішенні їхніх проблем. Свиня не знає нічого про існування зірок не тому, що немає освіти, а тому що не може відірвати голову від корита - може ще дадуть. 
  Таке охудоблення людини досягає піку у концепції ринкового дарвінізму, розробленого і пропагованого фон Хаєком і його послідовниками. Коротко її можна визначити так: " Коли ти такий розумний, то чому ти бідний?" Тобто, чим більше у тебе грошей, тим ти розумніший, якісніший, пристосованіший, чим менше - тим дефектніший.
Розповсюдження певних соціально-політичннх течій при деградуючому, позбавленому сакральності і авторитетності режимові є передумовою близької революції. Як ідеї просвітництва (попри їх велику кількість) домінували наприкінці 18 століття за часів трухлявої бурбонської монархії у Франції, так і розмаїті соціалістичні теорії розповсюдилися в Україні на початку 20 століття на тлі руйнації православно-монархічної свідомості, так і в сучасній Україні ми спостерігаємо значне поправіння і націофікацію усієї суспільної свідомості при зміщенні на маргінальну периферію марксизму і вестернізаторського лібералізму.
  Стосовно України - революційна ситуація видається звабливо близькою. Переважна більшість українців абсолютно не задоволені своєю часткою життєвого простору - і фізичною, і правовою, і, тим паче, економічною складовою. Система тримається лише тому, що вміло не допускає створення напруження потреби в культурно-ідеологічній сфері. Про роль ЗМІ у духовній кастрації власної нації навіть і говорити не вартує. Покищо Системі протистоять тільки "старі" ідеології, супроти котрих у неї є антидоти. Ні старі комуністи, ні старі націоналісти не є небезпечні для режиму - одних можна завжди використати проти інших. Спитай нинішніх молодих стариків із маргінальних груп, що рядяться під НСДАП - хто є вашим головним ворогом? „Комуністи!" - закричать вони. Отож, їхня кінцева мета - знищити комунізм. Низькувато. Поки їм за це перепадають крихти зі столу режиму, можна ще трохи проіснувати. Вони без майбутнього. Це ж саме стосується комуністів - до їхньої ненависті до всього українського національного ще додається бажання стати "грязью Москви".
  Інша справа - нова ідеологія, котра ще не мала реалізації на державному рівні, за котрою немає ні репресій, ні угодовства, ні зради власних ідеалів, ні владних привілеїв. Єдиною такою Ідеологією є націонал-революціонізм, і немає об'єктивних причин, які б не дозволили йому стати прапором майбутньої революції. Це не значить, що мета близька - це значить, що вона досяжна. Як? Необхідно зробити наш націонал-революціонізм Ідеологічною альтернативою наведеної буржуазної безідейності і утворити фатальну для Системи напругу потреб і в останній, четвертій складовій життєвого простору.
  Стадія становлення ідеології УНА-УНСО завершена. Але чому немає соціального замовлення на революцію? Чому бойова зброя кинута на потіху салонним політикам? Вони ніколи не створять революційну ситуацію, бо не потребують змін, їх все влаштовує.
Все це - свідчення того, що гряде національна революція. Та революція, про яку вже 15 років віщає світові і Україні УНА-УНСО. Все було б надзвичайно просто, коли б не одна дрібниця. Нам необхідно самим зумовити соціальне замовлення, забезпечити революційну ситуацію, здійснити національну революцію і, утримавши владу, довести революційні перетворення до перемоги.
Завдання тяжке, але здійсненне. І ми його здійснимо!

.Який би глум терпіть не довелося, 
Який би біль не розривав грудей — 
Ми за твої, за золотії коси, 
За чистую блакить твоїх очей 
Підем на бій, 
На звитяг і на жертви, 
По частці кожен віддамо себе, 
Бо краще, мамо, нам сьогодні вмерти, 
Ніж бачити збезчещену тебе."
Анатолій Лупиніс ("Покритка")
«Україна потребує успіху!». Істина беззаперечна. Але що ж дарує успіх? Що є його мірилом? Спробуємо вияснити.
Успішним в сучасному світі прийнято вважати солідно одягненого чоловіка у якого є іномарка, «преcтижна» робота, трьокімнатна квартира, дача, улюблений песик, жінка та, іноді, дитина. Ця людина не переймається що буде завтра їсти та де взяти гроші на, скажімо, зимове взуття. Їй доцільно розмовляти про борги, кредити і іншу фігню. В голові прямі думки з приводу проектів, "кантори", ремонту; в голові квартири, машини і «гроші-гроші-гроші». З амбіцій лише «престиж». Хай безморальний та безчесний, та ж «престиж»... Йому більшого не треба. Навіть якщо така людина потрапляє до влади, то тільки бо там «гроші-гроші-гроші», і буде працювати у владі виключно «престижно». Такий чоловік зазвичай постійно на роботі і ділових зустрічах, а після роботи він приходить додому та втикає в тєлік.... але і це не так важливо. Важливі «дєньгі». І «престиж». І заради «дєнєг», які є дуже «престижними» такий «чоловік» не раз зраджував себе і інших і тотчас знаходив виправдовування, лицемірив по суті. Але заспокоював своє збентежене «его». «Только бізьнєс, нічєго лічного»... і правда, в цій людині вже нема нічого особистого, нема ні честі, ні моралі, ні гідності є тільки «дєньгі» є «прєстіжь» є «бізнесь», і нічого вище...
Це точка зору на «успіх» (читай на «успішність») обивателя, споживача, а значить більшості населення планети.
Націоналізм вчить нас пріорітету духовного над матеріальним. Тому розглянемо вищенаведений варіант «успішності» ( саме «успішності», не успіху) з духовної точки зору.
Існування заради «дєнєг» і «престижу», мірою якого є ті самі «дєньгі» та заздрощі інших собі подібних, це існування заради матерії. Будь яка матерія є тимчасовою. Будь що матеріальне можна враз зруйнувати. Тому це існування заради невічної цінності. Наведіть приклад когось, кого ми пам`ятаємо із-за його «престижу»?.. Престиж спливає. Він тлінний. Він не вічний, а значить і душа людини, що ставить його собі за мету, не вічна і тлінна. Бажання – потік енергії, що матеріалізується. Бажання стануть реальністю і ми відповідатимем за них. Тож хто прагне вічності – той отримає! «Стучіться, і вам відкриють!». А коли хто існував в ім`я «престижу» і «дєнєг», то він і залишиться там, де будуть оті його «дєньгі» і «престижи»! «Де скарб твій – там серце твоє!». Ісус Христос вчив нас Вірі, Силі Віри. Бо кожен з нас є частиною, є причетним. І хто має сили – той буде і співтворцем. Хто ні – той співруйнатором. «Хто меч візьме – той від меча і загине!». Руйнуватимеш – зруйнованим і будеш. А хто вірить, що душа невічна його – то й душа не вічна його буде. Хто вірував у вічність чогось, що від зла походить і зло несе (бо «у доброго дерева добрі плоди, у поганого – погані»), то навічно у зло те й увійде і зле тому буде (бо коли йдеш брудною дорогою, то не зможеш не забруднити ніг своїх). 
То чи потрібна Україні споживацька «успішність»?...
Ні!
Україні не потрібні тлінні лицемірні «цінності»! Вони чужі Їй! Козацька Держава – Держава Честі! Лицемірство для неї чужде!
«Цінності чужих світів нам потрібні лише у якості трофеїв – ікони ми намалюємо самі!»
Україні необхідний успіх у смислі Божому та вічному! 
Не можна мати успіху зраджуючи себе. Лише чітка позиція та настирливість веде до мети. А ми постійно собі зраджуємо. Постійно! Ми забули про свою причетність. Почуватися непричетним – значить не жити. Максимум - існувати. Кожен з нас є частиною Всесвіту, кожен з нас є його Співтворцем. Творячи та вдосконалюючи себе ми вдосконалюємо та творимо Всесвіт. Але ми часто забуваємо про це. Ми часто забуваємо, що кожен з нас є частиною Нації. Ми зраджуємо себе, своїх ближніх, предків та нащадків. В кожному з нас переплітаються духовні енергетичні вузли поколінь, в кожнім серці глас предків та нащадків, в кожній краплині нашої крові їх кров, головне чути це! А ми зраджуємо дідівський дух, їх мрії, світогляд, без яких ми ніхто! Без яких в нас немає майбутнього, немає нащадків! Без яких ми порожнеча. Ми зрадили Бога!
«Толерація до зрадників породжує нові зради!»
Тож кара за ці зради буде страшною!
Для успіху Україні та українцям треба викорінити свою диявольську звичку зраджувати. Успіх полягає в Честі. І зраді та лицемірству тут не місце!
Опорою успіху має стати просте слово - Честь. І лише керуючись Честю можна щось побудувати. Бо Честь вічна! 
Триєдині складові нашого успіху: Сила, Порядок, Добробут. УНА-УНСО висунуло ці складові, як гасло на початку своєї боротьби, з ними й переможемо!

Отже:
Сила. Заслуговувати на щось може лише сильний. «Плач не дав Свободи ще нікому, а хто борець – той здобуває Світ!». Наша сила у нашій єдності. У єдності всіх «мертвих, і живих, і ненарожденних». Лише при цій метафізичній єдності ми можемо перебувати з Творцем. Оті «мертві», кому Господь давав Свої вказівки безпосередньо та оті «ненароджені», що знають, що на нас чекає, що чекає на Світ - вони і є нашим безпосереднім зв`язком з Всевишнім. І здобувши в Гармонії зв`язок з ними, ми станем гіднми їх допомоги. Нація нероздільна. Як і Бог. Вона поза часом та виміром. 
Наша сила в єдності. В єдності з Творцем. В єдності національній. В єдності та Гармонії з природою. З Всесвітом, з усім зримим і незримим. Коли кожен відчує свою єдність та причетність до своєї Нації, коли кожен почує себе співучасником, співтворцем причетним до великого Будівництва, коли кожен усвідомить свою відповідальність перед «мертвими, живими, ненарожденними», перед Богом Всевишнім, перед ближнім і собою, тоді він відчує оту творчу Силу. Коли хто почуває свою приналежність та невід`ємність від вічної спільноти «мертвих, живих, ненарожденних», тоді цілі покоління допомагають йому, тоді в нього відкривається надважливий досвід попередників та надчутлива інтуїція, спийняття майбутнього, що йому дарують наслідники. В цьому залог успіху! Національного і особистого! В Силі, в Силі, яка в єдності! 
Бо коли ламаєш соломину, то ніякої перешкоди не бачиш, та коли цілу зв`язку – то й руки слабші за неї! Бо у соломинах тих сили більше, бо в єдності вони! Наша єдність у звичаї, побуті, в дії – наша зв`язка, зв`язка поколінь! Це наша єдність з природою, з землею та її енергетикою, з Сонцем, з Богом! І в тому Сила! Плекаймо Силу! Особисту і національну! В ім`я Життя!
Порядок. Для раціонального та гармонійного застосування Сили в ім`я Добра потрібен Порядок. Порядок випливає з Гармонії. Інше – лицемірство. Бог сотворив Світ у Гармонії та Порядку, диявольські потуги підмінили сутність речей. Ми покликані відновити Справедливість! 
Ворогом та руйнатором Порядку є хаос. Треба боротися проти хаосу. Проти хаосу в будь-яких його формах. Почнем з себе. Хай в наших головах, серцях, душах царює абсолютна Гармонія та Порядок! Лікуймося природою, зв`язком з нею, з Творцем! І ми станемо достойні Порядку. Тоді будемо краще контролювати і себе, і процеси, що нас оточують. Бо кожен отримує те, чого він гідний. Коли ми не гідні бути господарями своєї долі на своїй даній Богом землі – то лише наша провина! «І чого ти в оці брата свого шукаєш скалку, коли в твоєму бревно?!». Ми у відповіді за себе, свої дії. Станемо гідні того, щоб творити Порядок – одразу почуємо те! Будьмо сильними для того, щоб творити Порядок! Творімо Порядок, щоб плекати Силу! Це нероздільні речі. Порядок – це Гармонія. Гармонія може бути лише природньою. Як щось нав`язано, неприродньо – це вже лицемірство, в ньому хаос. Це отой «вовк у овечій шкірі». Треба бачити суть, не тільки форму. Стережіться лицемірства! Зневажайте та поборюйте його! Вбивайте лицемірство! Особиста свобода – залог вільного розвитку, залог Порядку. Бо лише свободним нічого не нав`яжеш, лише вільні в Гармонії! Все, що нав`язано штучно – лицемірство. Плекати чуже – зраджувати. Бути підневільним – зраджувати. Зраджувати – вимирати. Все, що природньо – істинно! Нинішній устрій є чужим і нав`язаним українцям, він суперечить нашому національному духу, тому веде до хаосу. Нам же для успіху необхідний Порядок. Для українців природнім є Український Порядок. 
Український Порядок традиційно називається Гетьманатом. Він передбачає сильний народ та сильного правителя, що несе особисту відповідальність за плоди своєї діяльності. 
Всенародно обраний Гетьман концентрує в своїх руках всю повноту влади - законодавчої, виконавчої, судової. Це припиняє протистояння між гілками влади. Гетьман несе особисту відповідальність за плоди своєї влади власним майном, свободою, життям (на початку правління Гетьман створює програмні пункти, які він має реалізувати; по закінченню 5ти річного строку правління народ ставить йому оцінку по 5бальній шкалі, яка вирішує його долю). Кандидатом в Гетьмани може бути лише етнічний українець, пройшовший відповідні психологічні тести. Гетьманат розглядає владу не як привілегію, а як відповідальність. Свідомо беручи на себе відповідальність за наслідки правління Гетьман також відрікається від багатьох привілегій. Народження нової правлячої еліти „мужніх, мудрих, шляхетних” можливо лише за умов Українського Порядку. 
Плекаймо Український Порядок! Плекаймо Гармонію! Плекаймо Свободу та розвиток! Плекаймо Життя!
Добробут. Для успіху та розвитку необхідний спокій. Гармонія вчить, що від боголюдського розвитку людину та народ не має відволікати дрібниця. Наприклад матеріальна. Тому третьою складовою нашого національного успіху є Добробут. 
Матеріальний Добробут людини – залог її існування, як складової життя. Добробут Українська Нація собі може забезпечити лише Силою та Порядком! В Добробуті людина має більше простору для плекання Сили, для зміцнення Порядку. Не треба плутати Добробут з животінням, з безмежним збагаченням. В усьому є Гармонія. Багатство не може бути метою для людини, а лиш засобом. Багатство є метою для дегенерата. Грубо? Та справедливо! 
Духовний Добробут та Гармонію має плекати кожна людина. Це дасть врівноваженість необхідну для творчості та розвитку. Тому людина не має бути заляканою і депресивною. А нині ворогам Гармонії вигідно тримати суспільство в напрузі та депресії. В злиднях. Так легше контролювати. Так легше тримати в ярмі. Сильна людина не дасть комусь тримати себе в ярмі. Бо для неї Честь понад усе і приниження вона не допустить, як слабкості. 
Інформаційний бруд, що йому споживач приділяє стільки уваги, нищить людину, перетворюючи її з боговтіленої особистості на людиноподібну істоту узалежнену від шлункових потреб. «Не хлібом єдиним!». Викиньте телевізор! Спаліть його! Продайте своєму ворогові! На зароблені гроші купіть рушницю. Не давайте себе гіпнотизувати, будьте вільними! При Українському Порядку інформаційний простір буде очищено від глуму, розпусти, депресивності, безморальності, ницості та слабкості! Інформація буде нести позитив в життя людей! 
Для того, щоб людина не відволікалась та не сумувала вона має бути здоровою. Тому в новій Українській Державі має культивуватися спорт, розвиватися медицина, очищуватися екологія. Екологія – надбання всього людства. Ми маємо плекати екологію задля здоров`я наших дітей, задля здоров`я Нації! Треба розвантажити мегаполіси, людина має стати ближчою до природи, до витоків, а значить і до Бога!
Моральне та фізичне здоров`я людині дарує радість життя! Радість – основа Добробуту! Відволікайтеся від метушливості! Будьте вищі за те! Радійте! 

Маємо діяти! Україна чекає наших дій! 
Україна вимагає національного успіху! 
«Врятуй Україну і Україна врятує тебе!».

Слава Нації!

В основу своєї діяльності Українська Національна Асамблея поставила ідею Нації. Ідея Нації містить в собі кілька складових: перетворення Українського народу в націю, життя нації, її постійний розвиток.

1
  В основу своєї діяльності Українська Національна Асамблея поставила ідею Нації. Ідея Нації містить в собі кілька складових: перетворення Українського народу в націю, життя нації, її постійний розвиток.
 Нація – соборна особистість, яка є консолідованим, єдиним, живим організмом. Подібно до людської особистості, вона має свою душу (психіку), свої таланти, свою життєву місію. Нація – це структурована система з чіткою ієрархією, яка надає їй організованої форми і забезпечує відпорність зовнішнім ворожим чинникам.
  Структурування національного організму грунтується на основі забезпечення чотирьох соціальних функцій: 1) пізнання світобудови та її законів, 2) державне управління й національна безпека, 3) організація господарської діяльності, 4) виконавча професійна діяльність. Кожну з цих функцій можуть виконувати лише ті люди, які мають відповідні здібності й кваліфікацію. Для власного життя й розвитку національна система формує чотири підсистеми, які мовою наших предків – аріїв називаються варнами:
- брахмани (люди духу, мудреці);
- кшатрії (державні керівники, воїни);
- бізнесмени (організатори-господарники);
- спеціалісти (професійна діяльність).
 Усі варни є однаково необхідними для правильного функціонування національного організму. Разом вони забезпечують гармонію розвитку суспільства. Чим швидше людина знайде свою природовідповідну діяльність, стане на відповідний собі варновий шлях, тим більше в неї постає шансів максимально розкрити свій потенціал. Лише в природовідповідній, спорідненій праці розвивається людський дух, людська особистість розкривається як образ Божий.
 Життя нації можливе лише завдяки ієрархії. Без ієрархії – хаос, за яким настає руїна або й смерть самої нації. Визначальне місце в ієрархії посідають варни брахманів і кшатріїв. Їх призначення – служіння Богові й народу. За своєю природою загальне благо вони ставлять вище власних благ. Брахмани і кшатрії є організуючим чинником стосовно нації. Варна кшатріїв здійснює безпосереднє керівництво державою. Брахмани – духовні провідники нації. Сила цих двох варн у їх тісній взаємодії. Влада кшатріїв, яка має постійну підтримку брахманату й керується його порадами, непереможна, бо озброєна могутньою силою, що йде від Бога.

2 
 Для реалізації ідеї Нації необхідно відкинути всю брехню, полуду, єресі, нав’язані нам ворогом, і жити за законами нашої землі. 
 Перший закон говорить: ми – діти Божі! Людина є втілена божественна сутність, частинка Творця Всесвіту. Нашими руками реалізовуєтьсяпроцес розвитку світу. Це творчий процес, який вимагає від кожного усвідомлення власної причетності до грандіозної справи, до великої місії, яка на нього покладена, та відповідальності за результати своїх вчинків. 
 Кожна людина має таланти до певного роду діяльності, своє життєве призначення. Докладаючи значних зусиль, людина може пізнати себе, свою місію. Якщо їй це вдається, вона починає прискорено розвиватись і вдосконалюватись. Вдосконалюючи себе, людина вдосконалює навколишній світ. Цей процес відбувається лише тоді, коли людина чинить з власної волі, свідомо й добровільно. Власна воля, тобто здатність людини самостійно мислити, чинити, творити, робить її подобою Божою. Усе, що робиться під примусом, несе зло. Ніхто, ні за яких обставин не має права насильно впливати на свідомість людини. Ця істина була зафіксована нашими предками у вигляді такої екстреми:
Усе, що робиться з чужої волі, – зло;
Усе, що робиться з власної волі, – добро;
Необхідно знати це коротке визначення добра і зла.
(Кодекс Ману)
  Розвиваючи себе й навколишній світ, людина стає Божим співтворцем і розкриває в собі божественні ознаки, які дрімають усередині кожного. Пізнання людиною своєї духовної та божественної природи дозволяє їй долучитися до сили Бога-Отця. Чим сильніший цей зв’язок, тим більша могутність людини у фізичному світі. Свою могутність, знання, енергію потрібно застосовувати з відчуттям відповідальності перед собою, людьми і Богом, усвідомлюючи себе невід’ємною складовою єдиного світового організму та відчуваючи любов до нього.

3
  Людський дух розвивається через багаторазове втілення (палінгенезію) – про це свідчить арійська традиція, Євангеліє і сучасна наука. Лише в ході палінгенезії можна досягти Царства Божого – гармонійного поєднання божественного й земного в людині та суспільстві, а після фізичної трансформації (воскресіння) – життя вічного. Механізм такого переходу забезпечує раса.
 Раса – це стратегія прискореної еволюції через палінгенезію однорідної солідарної групи духовних сутностей, поєднаних властивими їм духовними, психічними, фізичними ознаками та волею до спільного майбутнього, яка відтворює собі подібних.
  Щоб у наступному втіленні мати сприятливі можливості, їх потрібно підготувати вже у цьому житті. Звідси випливає зацікавленість кожного постійно покращувати генофонд нації, плекати національну культуру, розвивати науку й мистецтво, посилювати економічну й мілітарну потужність своєї нації. Втілені духовні сутності – люди – готують умови для приходу у світ тих членів расової групи, які знаходяться в духовному світі, притягуючи їх до себе своїми думками, спогадами, мовою, піснями. Останні, в свою чергу, допомагають своїм земним братам–родичам–друзям, разом з ангельською ієрархією надаючи їм духовну підтримку, ідею, інформацію, підказки –передусім у снах і в змінених станах свідомості.
  Наші предки добре знали цей закон, тому поняття честі й слави ставили вище за життя. Честь – це характеристика високого стану земної психіки, душі людини, яка дозволяє потрапити в кращий простір світу духів і отримати вищі стартові можливості для наступного втілення. Завдяки славі можна потрапити в середовище свого народу, до тих, хто береже пам’ять про себе, пам’ять про героїчне й славне минуле. Народ, який хоче бути сильним і конкурентноспроможним, повинен постійно притягувати до себе високорозвинені духовні сутності. Такими були наші герої. Ми повинні пам’ятати й прославляти своїх героїв і подвижників, тоді вони знову прийдуть саме до нас. Нам потрібно відновити родову й генетичну пам’ять. Тоді відновиться національна життєва енергетика, яка живиться силою рідної землі та пам’яттю предків. Тоді сотні поколінь наших предків постануть за нашими спинами й торуватимуть разом з нами шлях у майбутнє.

4
  Україна ні в якому разі не повинна переймати чужі цінності, жити за чужими зразками. Це – найтяжчий гріх для України. Українці мусять жити власним розумом. У цьому полягає суть другого закону нашої землі, який випливає з життєвої місії України. 
  Для пізнання життєвої місії Української нації необхідне розуміння розвитку й перетворень національного організму протягом його історії. Результати наукових досліджень дають визначення України як захищеної з чотирьох сторін світу особливої землі, країни обраних, країни мудреців, яка має для розвитку людства особливе, сакральне значення. Поєднання географічного й людського чинників дозволяє визначити Україну як геосоціальний організм, який протягом близько 30-ти тисячоліть (від часу народження білої раси) розвивається на даній території в пульсуючому (циклічному) режимі. Циклічність розвитку України виявляється в тому, що на цій землі періодично народжується нова людська спільнота (новий етнос), яка переживає фази дитинства, молодості, зрілості й старості, періоди підйому й занепаду. В останній фазі ця спільнота входить у системну кризу, яку долає шляхом відродження у якісно новій етнічно-цивілізаційній іпостасі. Українські етноси пов’язані між собою як дід-батько-син-внук-правнук, тобто новий етнос виростає з попереднього.
  Кожен новий український етнос творив нову націю й державу. Населення тієї чи іншої української держави отримувало етноніми: козаки, руси, анти, скіфи (сколоти), кімери-самари-сумери, арії. На фазі молодості й зрілості всі українські етноси несли надзвичайну енергетичну активність, пасіонарність і переживали демографічний вибух, який супроводжувався розселенням на навколишні території. Розчиняючись у довколишньому людському середовищі, наші предки виводили людство на вищі рівні розвитку, надаючи їм не тільки вищі рівні знань та культури, але й якісно вищий генофонд.
  Наймасштабніші зміни Українського геосоціального організму відбуваються під час здійснення расових ініціацій-переходів (трансформацій). Вони пов’язані зі стрибкоподібними сходженнями Українського геосоціального організму на вищий рівень духовно-психічного розвитку:

1) рівень особистого досвіду (”дитинство”);

2) рівень колективного досвіду (“підлітковий вік”);

3) рівень творчості (“молодість”);

4) рівень мудрості (“зрілість”).
  Кожен расовий перехід є освоєнням нової екологічної ніші як сукупності стосунків “людина-Бог”, ”людина-людина”, ”людина-природа”, ”людина-техносфера”. У минулому відбулося три расових переходи, в результаті яких сформувались: раса неоантропів, біла раса, раса аріїв.
  Незабаром має відбутись перехід України на новий, четвертий, цивілізаційно-расовий рівень розвитку – рівень цілісності й мудрості, до боголюдського світоглядного архетипу з відповідними соціально-організаційними, екологічними і технологічними перетвореннями. Духовною основою переходу є боголюдське вчення Ісуса Хреста. Ідеальною реалізацією його буде перехід Української нації до стану боголюдства – гармонійного поєднання божественного, духовного й матеріального. Постане нове солідарне й структуроване суспільство, побудоване на принципах природовідповідної праці, творчості, свободи й дисципліни.

5
  Для власного розвитку, забезпечення відпорності назовні нація формує державу. Правдива держава розробляє правила внутрішнього життя, консолідує націю, створює такі умови, які дають можливість кожному громадянину максимально реалізувати себе, свій потенціал. Такий державний лад можливий лише за дотримання принципів внутрішньонаціональної ієрархії, описаної вище.
  Встановлення правдивого ладу в державі – про це говорить третій закон нашої землі. Притаманний Україні державний устрій передбачав персональну відповідальність керівників за плоди свого управління. За допомогою ворожого впливу його замінено системою горизонтального розподілу влади з абсолютною безвідповідальністю й безкарністю, яка існує зараз в Україні. Така система державної організації є повним абсурдом, оскільки розділити можна роботу й права, але відповідальність розділити неможливо в принципі. Розпорошення влади, її безвідповідальність та корумпованість створюють сприятливі умови для прихованої агресії з боку ворожих сил, які висмоктують з України її ресурси, енергію, національний потенціал.
  Українська модель державного устрою – Гетьманат. Вона передбачає перевірений тисячоліттями вертикальний розподіл влади на основі гармонійної взаємодії та балансу сфер Мудрості й Дії, якими є Церква й Гетьманат. Гетьман обирається народом і концентрує в своїх руках всю повноту влади – законодавчої, виконавчої, судової. У результаті зникає протистояння між гілками влади, яке руйнує будь-яке системне перетворення в державі. Гетьман отримує всі важелі для виведення України з кризи й подальшого стабільного розвитку. За стан справ у державі Гетьман відповідає власним майном, свободою та життям. Контроль за діяльністю Гетьмана має здійснювати Українська Помісна Церква (Брахманат), яка поєднає в собі функції релігії, науки й мистецтва. У нинішній безбожній державі Церква витіснена на периферію національного буття. У гетьманській державі вона перебуватиме в центрі суспільного життя, здійснюючи селекцію кандидатів на гетьманську посаду, проводячи прозорий для народу моніторинг діяльності Гетьмана з постійним оприлюдненням динаміки якості рівня життя людини. Якщо Гетьман забезпечує розвиток держави, ріст якості життя – він отримує право на повторне переобрання. У випадку негативної динаміки якості життя Церква оголошує владу Гетьмана нелегітимною і відсторонює його від керівництва держави з подальшими для нього наслідками.

6
  Іде великий і болісний процес народження Нової Людини, Нової раси, Нової цивілізації. Нова людина – не пришелець із космосу, вона виростає із довколишнього середовища. Як паросток нового життя проростає з перегнившого плоду, так нове людство виростає із середовища сучасної гнилизни. Для нових людей Україна – це родюче поле, на якому паростки нового світу вперто проламують залізобетон сучасної закостенілості і рвуться до Сонця.
 Іде Великий Перехід – процес перенародження-воскресіння для Нового життя. Великий Перехід – питання індивідуального характеру. Кожен сам повинен знайти в собі сили й потенціал для нового народження себе. Ті, хто став на цей шлях, знаходять одне одного й формують новий “Ноїв ковчег”, який врятує людство від чергового “потопу” . У цьому “ковчезі” є все, необхідне для життя – Ідея, Знання, Правда. Ось де перспектива! Інше – перегній для нового життя й мертвечина.

 Увійти до нового “ковчегу” зможуть лише сильні. ”Бо простора брама й розлогий шлях, що веде до погибелі, і багато ним ходять. Але тісна брама й вузький шлях, що веде до життя, і мало таких, що його знаходять ” (Мт 6:13 –14) . Усе строго індивідуально. Має людина в собі волю до життя – знайде ту вузьку браму, не зможе знайти в собі сил – стане перегноєм для нового життя.

7
  Нові люди – послідовники Ісуса Хреста. Вони виділяються із сучасності знанням, вірою, любов’ю. Їх головна чеснота – правдивість – “так – так”, “ні – ні”. За кожним словом йде відповідний вчинок. Власний приклад – основа їх правдивості. “По плодах їхніх пізнаєте їх”.
  Послідовник Хреста знаходиться на шляху постійного розвитку. Він несе світло у світ. Активізація духовного й вольового начала людини, розширення її свідомості, різке посилення інстинкту пізнання, досягнення гармонії між тілом, психікою й духом, виведення на якісно вищий рівень етичної самосвідомості та відповідальності за свої вчинки – такі чесноти Нових людей. Гармонія між думкою, словом і вчинком дає відчуття внутрішнього спокою та впевненості, позбавляє страху за теперішнє й майбутнє. Усе це, разом із прагненням досягти гармонії з божественною волею, веде до досягнення стану праведності й святості. 
  Керування своїми боголюдськими можливостями людина здійснює за допомогою віри, яка є вищим проявом волі. Стань бадьорішим, сміливішим, увійди в стан піднесення і впевненості, що буде так, як прагнеш, прояви шляхетну рішучість, переступи межу й наважся на те, що вважається неможливим – дерзай! – і ти досягнеш стану Царства Божого!

Грядуча Україна прагне повноти буття в святості й праведності, силі та добробуті.

  У нас є достатній потенціал для творення.

  Бог прагне допомогти Україні, тож усе залежить тільки від нас!

 Української Національної Асамблеї

 
1. КРИЗА ПЕРЕТВОРЕННЯ
Цивілізація вичерпала існуючу екологічну нішу й увійшла в глобальну кризу. Для виходу з неї потрібен стрибок у чистий простір. У грядущій боротьбі вистоять ті народи, які спроможуться здійснити світоглядну революцію, організаційний, екологічний і технологічний прориви. Український народ дедалі більше усвідомлює себе господарем рідної землі і розуміє, що може покладатися лише на власні сили. Час перетворити мрії на реальність і сформувати державу, спроможну вистояти в планетарній кризі та дати своїм громадянам вихід на вищий рівень самореалізації.
2. СВІТОГЛЯДНИЙ ПЕРЕХІД 
Сильну, здорову і одухотворену державу можна побудувати лише на фундаменті раціонального мислення і морального закону, що лунає в наших душах. Людина - це втілена божественна особистість, яка є частинкою Творця Всесвіту. Вона приходить у наш світ для його одухотворення і творчого впорядкування. Розвиток людини відбувається шляхом багаторазового земного втілення, зазвичай у середовищі того ж самого народу. Тому кожна людина є зацікавленою в тому, щоб лишити по собі здорових дітей, чисту природу і культуру. 

Життєвий досвід людства вказує на істинність трьох універсальних принципів ефективних соціальних систем: єдиноначальність, свобода, справедливість. Для їх реалізації нам потрібна нова держава. 

3. ДЕРЖАВА УКРАЇНСЬКОЇ МРІЇ 
Головна проблема України в хибності моделі державної організації. Нинішній устрій не є демократичним, адже народ відсторонений від влади і не контролює її. Реальні зміни відбудуться лише після переходу до нового устрою. 

ТРЕТІЙ ГЕТЬМАНАТ - ДЕМОКРАТИЧНА ДЕРЖАВА 
Традиційний устрій України називаємо Третім Гетьманатом. Його стрижнем є повноцінне виконання 7 умов демократичного устрою. 

1. НАРОД. Український народ - повновладний господар своєї землі. Для управління своїм господарством він запрошує кваліфікованих громадян. 

2. КОНСТИТУЦІЯ. Головною метою держави є зростання якості життя українського народу. Для цього держава повинна захищати: а) права людини на свободу життя; б) права людини на продукт власної праці та творчості; в) національні надбання та інтереси. Основи національного способу життя фіксуються в Конституції, яку має ініціювати нова Верховна Рада. 

3. ГЕТЬМАН. Державне управління має здійснюватися під керівництвом людини, яка несе персональну відповідальність за результати своєї діяльності - гетьмана. Він обирається всенародно. ЗА РЕЗУЛЬТАТИ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГЕТЬМАН ВІДПОВІДАЄ ВЛАСНИМ МАЙНОМ, ВЛАСНОЮ СВОБОДОЮ І ВЛАСНИМ ЖИТТЯМ. Цілковита відповідальність гетьмана забезпечується тим, що він керує роботою законодавчої, виконавчої і судової влади. Конституція повинна містити чітко прописаний механізм імпічменту гетьмана. 

4. ВІДКРИТИЙ МОНІТОРИНГ ДІЯЛЬНОСТІ ВЛАДИ. Для оцінки діяльності Гетьмана має щоквартально публікуватися Національний індекс людського розвитку, який містить в собі Індекс людського розвитку ООН (індекс тривалості життя, досягнутого рівня освіти і реальних доходів на душу населення) та індекс народжуваності. 

5. ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ГЕТЬМАНА. Гетьман обирається терміном на 5 років. У день голосування громадяни заповнюють виборчий бюлетень і лист оцінки гетьмана за 5-бальною шкалою: 

5 балів - гетьман має право на переобрання. 

4 - не має права на переобрання. 

3 - за незадовільне правління має відповісти власним майном. 

2 - те ж саме плюс втрата свободи на визначений термін. 

1 - те ж саме плюс довічне ув'язнення. 

6. ВИНАГОРОДА. Новообраний гетьман здійснює винагороду попереднього або передає справу судовим органам. 

7. ОПРИЛЮДНЕННЯ. Новообраний гетьман забезпечує об'єктивний аналіз діяльності попереднього гетьмана. 

4. НАШІ ПЕРШОЧЕРГОВІ КРОКИ 

УНА виступає за фундаментальні перетворення, структура яких випливає з необхідності оновлення всіх 7 базових рівнів життєдіяльності українського народу. 

ВІДНОВЛЕННЯ ЧИСТОТИ І ЗДОРОВ'Я ЖИТТЄВОГО ПРОСТОРУ 

1. Ми не допустимо ринкового розпродажу земель сільськогосподарського призначення. Родючі ґрунти - це загальнонародна власність, стратегічний ресурс. 

2. Відновимо родючість орного шару українських чорноземів за допомогою сучасних біотехнологій. 

3. Створимо загальнодержавну систему утилізації відходів, очищення земель, вод і повітря. 

4. Розвантажимо великі міста шляхом розвитку малих міст і сіл. 

ЕКОНОМІЧНА САМОДОСТАТНІСТЬ 

5. Організуємо економічне переозброєння на передовій науково-технологічній і управлінській базі, досягнемо енергетичної і ресурсної самодостатності України. Ми сформуємо соціально і екологічно орієнтовану економіку з першочерговим вирішенням проблем житла, енергії, води, харчування і транспорту, створимо правову базу для реального захисту всіх видів власності. 

6. Створимо потужні державні корпорації з ефективним управлінням для концентрації ресурсів на проривних напрямках розвитку і успішної конкуренції на глобальних ринках. 

7. Сформуємо сприятливий і стабільний правовий простір для розвитку середнього бізнесу, надамо повну свободу малому бізнесу з простими і зрозумілими процедурами реєстрації та оподаткування. 

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я І ДЕМОГРАФІЧНА ПОЛІТИКА 

8. Перенесемо центр ваги на профілактичну медицину, формування культури здорового способу життя, самозцілення, системи фізичної культури і спорту, курортів, санаторіїв, внутрішнього туризму. 

9. Втілимо в життя демографічну політику, спрямовану на збільшення народжуваності серед корінного населення країни, охорону дитинства, материнства, зміцнення сім'ї, плекання генофонду. 

10. Різко підвищимо якість харчування шляхом державної підтримки виробництва натуральної продукції, жорсткого дотримання стандартів якості. 

ДЕРЖАВА 

11. Ми зініціюємо наукову розробку Конституції Третього Гетьманату з подальшим легітимним переходом України до нового політичного ладу. 

12. Створимо систему відкритого моніторингу діяльності держави. 

13. Реалізуємо курс на політичну самодостатність, здобуття статусу нейтральної держави. 

14. Започаткуємо політику формування точок росту нової цивілізації - соціополісів. 

15. Здійснимо адміністративно-територіальну реформу: поступовий перехід до трьохрівневої системи управління "центр - 100 органічних округів - місцева громада" з суттєвим розширенням місцевого самоврядування. 

16. Проведемо реформу Збройних сил з формуванням воїнської верстви, створенням професійних військ швидкого реагування і системи територіальних формувань народної самооборони (новітнього козацтва). 

17. Активно підтримуватимемо українську діаспору. 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР 

18. Очистимо його від бруду, агресивності та розпусти, підвищимо частку інформації культурного, наукового, освітнього, професійного, практичного характеру. 

19. Збільшимо різноманітність іноземних джерел, при цьому загальна їхня частка не буде перевищувати 20%. Національний за змістом і походженням інформаційний продукт складатиме 80%. 

РОДОВА ПАМ'ЯТЬ 

20. Сприятимемо відродженню української Традиції, пробудженню в народі родової пам'яті, активізації енергетики сотень поколінь наших предків. 

21. Пізнаватимемо і творчо використовуватимемо потенціал Української землі. 

22. Нас цікавить актуалізація Традиції в сучасних умовах та її розвиток. 

СОНЯЧНИЙ СВІТОГЛЯД 

23. Сприятимемо поверненню до витоків Євангельського вчення як вищого рівня розвитку давньоукраїнської ведичної Традиції, реалізації прихованого в людях боголюдського потенціалу за прикладом втіленого Сина Божого. 

24. Підтримуватимемо дослідження природи видимого і невидимого світу. 

25. Створимо умови для формування єдиної духовної громади -Української Церкви, що гармонійно поєднає віру, науку, мистецтво і фізичну досконалість. Ми перетворимо Україну на планетарний духовний центр, що несе народам світло істинних знань, вищий моральний закон, досконалу соціальну організацію і передові технології, підтверджені добрими плодами Українського Способу Життя.

В даний час йде наступає періоду боротьби двох систем – лібералізму та демократизму (як такого немає, а є кспансія глобалізму та фобства). Час настає за правою ідеєю та боротьбою за вдосконалення України та нації. Сьогодні ми маємо справу із більш грізним антагонізмом, який має глибоке історичне коріння – протистояння різних, спокон віку, ворожих цивілізацій.
  На нафтодоларах зміцніла і перейшла в наступ ісламська цивілізація. Приклад Ірану , ОАЕ переконливо показує, як далеко може завести ця активність. Не можна недооцінювати і повзучу жовту експансію. Уже зараз кожен 6-й житель планети - китаєць. І якщо етнічній експансії Китаю не чинити могутньої протидії, а лиш заселяє держави своїми людьми без всяких війн, вона вже завтра може перерости в територіальну і не тільки, вона вже тут.  
  Росія впритул зіткнулась з цієї проблемою на Далекому Сході, в них стало більше проблем чим в нас, але все одно вони дальше пробують плювати в наш борщ, говорячи при цьому шо ми фашисти, а насправді як така Росія вже давно під впливом кольорових.
  А в центрі Росії на Україні і Білорусії слов'янські народи пожинають перші гіркі плоди проникнення західноєвропейської цивілізації. Іде витіснення вітчизняного мистецтва західним та східного ширпотреба найнижчого гатунку.
  Чужі манери, чужі звичаї, чужі фасони розуму і одягу - все чуже, ніби нічого свого у нас ніколи і не було. При потуранні теперішніх правителів із нашої молоді твориться тип людини цинічної та індентиферентної і споживацької, яка поклоняється удачі, грошей та кусника снікерса і ради якої піде на все. Моральна і духовна мутація робить із нас ворогів власної історії і нації.
  Згідно з соціальними дослідженнями більше 80% юнаків не бажають служити в армії, незважаючи на те, що в генофонді українців завжди була сильною готовність до самопожертви заради Вітчизни. Без перебільшення можна сказати, що за допомогою невинної жувачки і "Снікерса", інтернету, гнилих продуктів та тампаксів іде знищення генофонду. Згадайте численні оголошення в газетах, де красивим і здоровим дівчатам пропонують хорошу роботу в західних та східних країнах.
  Але рано ще правити панахиду по колись гордій і сильній українській нації. Вона розрізнена, обпльована і оббрехана, але все ще жива. Більше того, вона підсвідомо починає скидати з себе заціпеніння і дурман брехливих постулатів псевдодемократії. Все більша кількість істинних патріотів починає розуміти своє головне завдання - не допустити подальшого розвалу української імперії, в якій ми звикли жити.
  Але чому надію на збереження і зміцнення самобутньої нації, ми пов'язуємо якраз із відродженням імперії? Навіть перші кроки по впровадженню в нас західнодемократичних державних інститутів показали, що це абсолютно безперспективна справа, але нам все одно пробують це нав’язувати. Хоча вони вже давно деградували та знаркоманились; стара курва європа вже давно захоплена мусульманським світом, який впроваджує там свої закони, а так звана рросія вже по урал в китайцях вони по 50-ть тисяч кордони росії проходять...
  Викликає стурбованість, з яким бажанням і наполегливістю західна спільнота намагається впровадити у нас демократичні принципи. Хтось сказав: нас поплескують по спині, щоб намацати те місце, куди встромити ніж, але цей ніж вже давно в них в спинах.
  Століття татарського іга, війни з тевтонами переконали слов'ян в тому, що відстояти свою самостійність вони можуть тільки розвиваючись як імперія. Рівнинний ландшафт і незчисленна кількість ворогів примушували вести безперервну експансію, відсуваючи свої кордони все далі від колиски української цивілізації, майбутню війну Українські націоналісти повинні перенести на частину європи, та росії. Ми повинні це зробити для того щоб наша нація і держава розвивалась як найшвидше і в безпечних умовах.
  Російська імперія, що виникла на руїнах Київської Русі, вогнем і мечем придушувала навіть спроби окремих регіонів мати свою самостійність. Нещадне знищення всього національного, відокремленого дозволило створити могутню унітарну державу, яка рішуче підкоряла собі сусідні народи. І варто було зупинити цей тиск хоча б на деякий час, як імперія слов'ян тут же сама ставала об'єктом експансії молодих хижаків. І це зрозуміло: політика, як і природа, не терпить порожнечі.
  Безперервна жорстока боротьба за існування викувала імперську еліту, яку потім згноїли по тюрмах,таборах, катівнях, яка цілком захищала інтереси держави, втілюючи в життя інтереси своєї нації. Вперше бацили транснаціоналізму в правлячу еліту були занесені нашими конченими реформаторами. Але дух національного самоутвердження і вплив мас були настільки великі, що інородці, які проникли в структури влади були змушені вірою і правдою служити Руській державі. 
  З приходом до влади більшовиків було знищено благотворний вплив, а національна ідея була замінена химерою братства народів, те саме зарас нам хочуть подати, але в іншому аспекті, глобалізму та імплементації, тобто викревленньому всього нашого, національного рідного те шо передавалось нам нашими предками, батьками. Вчення про інтернаціоналізм, що так активно впроваджувалось, ослабило традиції багатонаціональності правлячої еліти. Біля керма влади опинились люди різних національностей і віросповідань та сектантів, які не дуже прагнуть розбудовувати Україну та Українську Націю, а лиш заробляти на ній як омога більше. І цілком природно (закономірно), що цей інтернаціоналізм не стільки турбувався про зміцнення слов'янської держави, скільки про свої власні інтереси. В імперії був втрачений етноконтроль за владою і територіями.
  Даремно лити сльози за втраченою могутністю. Історія не знає руху назад. Але вона розвивається по спіралі, повертаючись на круги своя на новому більш якісному етапі свого розвитку. І ось зараз для врятування слов'янської культури ми знову підійшли до необхідності відродити могутню імперію, яка, може ефективно протистояти натиску ворожих цивілізацій, але для цього нам непотрібно реєструватьи як мож більше громадських організацій та всяких там партій, а більше поважати своїх, своє рідне Українське, а не гавкати як собаки на тих особистостей що стараються хоч щось змінити, вони вже заслуг.
  Самою історією і Богом визначено, що місію об'єднання земель руських повинна знову взяти на себе правонаступниця Київської Русі - Україна. Для цього у неї є всі необхідні і достатні умови. По-перше, Україна є унітарною слов'янською державою, 98% з 48 млн. населення якої слов'яни, але є певні сили які хочуть та прагнуть розчинити нас і відволікти від справжніх справ на непотрібні нам. По-друге, вона має єдину національну армію (тобто до неї входять переважно Українці), яка практично на 100% складається із слов'ян. І залишається по-третє, створити в Україні національний уряд, спроможний не тільки відстоювати інтереси нації, але й стати консолідуючим началом слов'янського світу. Крім того, Україна була й залишається релігійним центром православ'я, яке вона перейняла ще від Візантії. Четверте, Україна має потужну діаспору на всьому терені колишнього СРСР, яка спроможна встановити етноконтроль на територіях, де вона проживає.
  Якими ж нам бачаться шляхи відновлення імперії?
  Почнемо з проблем внутрішніх. Перш за все необхідне якнайшвидше встановлення національно-авторитарної влади на всьому геополітичному просторі слов'янських держав. В цих країнах необхідно демократичні інститути зробити інститутом етноконтролю за владою, а всім кому неподобається добобачення,або на фанарь.
Доцільно призупинити діяльність всіх політичних рухів,сект, як в своїй роботі спираються на підтримку із-за кордону і проповідують ідею транснаціоналізму. Переважно цими справами займаються маланці та благодійні фонди різних щаблів.
  Необхідно всіма засобами вести широку роботу по пропаганді слов'янської ідеї. Представникам слов'янських народів пора усвідомити себе єдиними господарями на своїй землі, а за кордоном - достойними представниками великого народу. Та створювати безліч рухів, партій, організацій які повинні виховувати молодь цих країн, для активних дій на не-Українській території, для пропаганди України та Української нації.
  Заборона всіх антиукраїнських змі та телебачень.Розвивати свої інтернет ресурси, телебачення та радіо, або націоналізовувати їх, забирати в тих людей які роблять антиукраїнську прапаганду.
  В економіці слід би зробити ставку на власні сили. Останні роки нашого самостійного розвитку явно переконують, що розраховувати на підтримку світового співтовариства не доводиться. Вона не несе нічого, крім кабальної залежності слов'янських держав від Заходу. Першим кроком повинно бути призупинення приватизації, а всі заводи та виробництва націоналізувати, наступним – всіх цих олігархів,бидло еліти відправити в концтабори, а їхнє майно передати у власність України та українській нації, наступним - відродження підприємств військово-промислового комплексу, які можуть стати об'єднуючим началом в економіці, як найбільш організовані, наукоємкі, оснащені найсучаснішим обладнанням. Використовувати всі наукові та інтелектуальні сили. А що ж до сільського господарства, то проблема продовольства може бути вирішена шляхом введення приватної власності на землю без права її передачі.
  І від того, як ми витримаємо цю перевірку на міцність, багато в чому залежить розстановка сил на світовій арені.
  Однак найважливішим і водночас найскладнішим завданням є укорінення в свідомість слов'янських народів Української ідеї. Про те, наскільки це непросто, говорить той факт, що на цьому шляху можуть стати інтереси української діаспори в Росії. Важкою працею вони відвоювали собі місце на Олімпі в "стольній" Москві. Їх влаштовує ідея інтернаціоналізму, вона їх кормить. Але у випадку приходу до влади націоналістичних урядів представники діаспор будуть негайно відлучені від годівниці.
  І все-таки українцям, що проживають в інших країнах, потрібно усвідомити, що їх майбутнє - у служінні української метрополії. Тільки це їх врятує від асиміляції. Попереду - або крах слов'янського світу, або його укріплення через ідею національних урядів. Вони дозволять створити на першому етапі конфедерацію Слов'янських держав, а пізніше і потужну унітарну імперію під егідою України і з столицею в Києві.
  В народі кажуть: "Розумного доля веде, а дурного - волочить". Час вже всім зрозуміти, що нам на роду написано жити у великій державі. Саме при таких обставинах розвивався генофонд слов'янської нації. Спроби поміняти етносоціальне середовище, нав'язати чужорідні елементи завжди закінчувалися кривавими драмами і, в кінці кінців, відторгненням всього, невластивого нашій нації.
  Прийшов час кожному із нас, хто вважає себе слов'янином, зробити вирішальний вибір - продовжувати спокійно споглядати на знищення нашої нації чи віддати себе справі побудови великої Української Держави. І якщо ви самі не зробите вибір, то за вас його зробить найбільш здорова частина нації. 
Тож справа розпочата... Лишаються ліхтарі.... Слава Нації !!!