Василь Кирилич :

Читаючи у соцмережах коментарі людей, що були на майдані, розумію, що всі вони просто боягузи. Хоч поміж рядками окремих дописів можна прочитати, що люди усвідомили, нібито, що натворили, уголос вони цього бояться сказати. Ну що ж ви, герої, соромно визнати себе учасниками розвалу країни? "Та ми не думали, що воно так обернеться, бачимо тепер, що недобре". А тоді не бачили, повилазило вам?
Та як би там не було, покайтеся, люди, Бог простить вам. І люди простять. Не корчте з себе й далі героїв, котрі скинули "тирана", бо геройства у тому нема, а хіба неймовірна тупість разом із жорстокістю. Тупість полягає в тому, що ви клюнули на приманку пройдисвітів і пішли робити "революцію", не маючи ані лідера, ані чіткої мети. Але ні, мета у вас була: це "європейські цінності". Просто калька комуністичного "світлого майбутнього". А жорстокість ваша - це просто якесь втілення у вас диявола під час майдану і наступних "революційних" подій. Священики благословили на вбивство, пенсіонери зривали бруківку й підносили тим, що жбурляли її у живі мішені - міліціонерів та беркутівців. А милі й усміхнені дівчатка з розфарбовалими національними барвами личками розливали горючу рідину у пляшки - це з під їх рук виходили смертельні "коктейлі Молотова", якими потім живцем спалювали людей...
Боягузи ви, люди. Боїтеся самих себе. Те, що вас наповнює сьогодні, то є дух лукавого, якого треба позбавитися. Шлях один - покаяння. Не бійтеся, відважтеся!