Козацькі завіти. Лицарський хрест

Козацькі завіти 

1. Починай справу з молитвою Божою та іменем Божим. Не злися, коли щось не вийшло. Мабуть до діла готовий не був. Споможеш, як будеш готовим до найтяжчого. Проси у Бога і дасть тобі силу, коли справа угодна для Бога. Нема на світі такого, щоб не корилося праведним людям. 
2. Євангелію віруй, а не попам. Між Богом та козаком посередник один – Христос, а заступниця нашому роду – Богородиці Покрова. 
3. Не обіцяй і не клянись. Бо людина – то тріскав потоці життя. Не все залежить від наших бажань. Краще вір справі, аніж словам. 
4. Перед Богом всі люди рівні. Не гноби ні татарина, ані ляха. І сам також не гнись. Корися в поході Старшині та козацькій громаді, бо цяя покора для тебе ярмо, а скупині – то є заручина волі. 
5. У козака сила лише в своїй землі. В чужому краї є сила лише проти полону. 
6. Лишнього не хапай. Не всяке добро на добре. Всього на світі з’їсти не вдасться, - то ж бо тримайся посту. В походах посту нема. 
7. Коли просять, - помагай, - і коли не просять, а треба. Не відказуй навіть ворогам. 
8. Родину свою шануй, бо то твоя втіха та рай на землі. Нема на світі притулку, окрім сім’ї. 
9. Козак має зброю пильнувати, як око своє. І ще більше. Здоровіє другим коротити можеш тільки тоді, коли честі твоїй рятунку нема. Коли ж честь свою ставиш вище громади, - складай свою зброю. 
10. Як не можеш козакові відрядити зі справи рівно з своєю долю, тоді козакам наймитом не займай. Бо справа не піде на лад і совість свою загубиш. 
11. Умій слухати. Слухай все до кінця. Отамана не перебивай. Гаси дратування та злість. Мовчання від розуму. Втрачай слова, як найдорожчий скарб. 
12. Заповіт із чужого досвіду. 
13. Заповіт із набитих гуль. 
14. Пам’ятай: один вірний шлях на землі – терпіння. Найвеличніші перемоги на світі – це перемоги над власним «Я»