Три маникени

Вони  нас  загнали,  вони  нас  побили,
У  масі  загалу  плакатами  вкрили,
Байдужо  втоптали  дитячу  свідомість,
У  нетрях  картинок  ввели  в  невідомість.
В  театрі  містерій  і  гри  водевілю,
Читали  казки  про  нездійснену  мрію,
Хотілось  сміятись,  ридати,  кричати,
У  косах  брехні  білі  квіти  збирати.
Блукають  країною  три  манекени,
У  кожного  з  них  порізані  вени,
Стікає  кров  фальшива  рікою,
Змішана  з  купою  чорного  гною.
Ми  вірили.  Стали  ми  знову  дорослі,
Не  кличемо  більше  нікого  у  гості.
Самі  по  собі,  елегантно,  помітно,
Йдемо  вільним  кроком  без  болю,  
Привітно…

З.Н.Я.
Фото - Інни Зайченко
Замінська Н. Чорно-білий світ. Поезія. - Львів: "Тріада плюс", 2010. - 96 с.