Поліські озера

Світанок впевнено входив в свої права. Ліс наповнювався гомоном і щебетом прокинувшихся мешаців. Навкруги панувала гармонія. Та ми не звертали особливої уваги на красу новонародженого дня. Нас чекала зустріч з глибоководними мешканцями поліського озера. Швиденько накачавши гумові човни, ми поспішили на свої улюблені місця.
Не буду втомлювати Вас розповіддю про сам процес ловлі, який розтягнувся на кілька годин.Скажу тільки, що свіже повітря, гладь озера, клювання і виважування риби підносили настрій захмарно. Емоції аж зашкалювали. Але сонце уже припікало добре і пора було вертатись на місце збору. Там ми підвели підсумки ранішньої ловлі.

Таким виявився результат Сергія. Мій був значно скромнішим

Що і говорити, знання водойми і її мешканців завжди давало певний результат.
Швиденько позбиравши гриби і перекусивши чим Бог послав Сергій з сином і кумом налаштовують спінінги. Я не захоплююсь спінінгом, мені більш до вподоби проста вудка. А тому мені відводиться роль спостерігача. Ми з нетерпінням чекали повернення наших спінінгістів. І результат не забарився.

Це син Сергія Василь порівнює свого більшого окуня до того, якого зловив його хресний. Ми для порівняння положили рядом пластикову бутилку 1,5 літра

Сергій взяв дві щуки

Правда там водяться і такі монстри

Але це було не в той день. Доречі, біля цієї хати і ростуть гриби.
Трішки відпочивши ми знову випливаємо на озеро рибалити. Результат теж був чудовий. Ось мій скромний внесок.