Сіро, сіро, сіро всюди,-
Ні, не темінь,
І не світло:
Сіро.
Сумно.
Сірі хмари. Сірі душі. Сірі люди.
Липень, липень, трохи серпень
Закрадаються у пам"ять...
Смуток грудня
Грає в сурми,
Сіро, сіро, сіро всюди...
Стан зручної обреченності,
Стан німої незбагненності,
Час сумної нерухомості,-
Час завмерлої свідомості.
Мляво, ледь помітно
Виростають за спиною
Крила мудрості;
І на стовбурі життя
Тремтить пожовклим листочком
Юність.
Рано чи пізно
Вона прийде.
У кожного різно.
Тебе знайде
Таємна, незнана,
Чарівна, кохана,
Заквітчана панна
Зрада.
Так и было написано: "была меньше получаса назад", буквы на строчку нанизаны В ровной шеренге, как на парад.
Впрочем, чего это я в самом деле? Мне должно быть все равно... Но игнорировать я не умею, Сие качество мне не дано.
Лучше завернусь с головой в паутину и душу там изолью всем подряд. Пускай плюнут в нее! Мне не противно. Буквы пришли на парад...
