Зустріч
- 18.12.11, 10:36
Так і стояв. Парфумів шлейф
Залоскотав у грудях і десь нижче.
Красиво хід творила дама треф,
Підходила до чоловіка усе ближче.
Прийшов до тями – й двері відчинив
Мужчина, що пропав навіки. - Дозвольте бути поруч, - говорив, - Дозвольте бути Вашим чоловіком!
Ледь піднялися кутики губів
У жінки, що несла в руках лілеї.
І кинула лиш кілька слів: - Спасибі, що притримав двері!
4